Силурійський період 435 – 395 млн. років тому. Характерна особливість цього періоду – повільне опускання суші під воду. Почали накопичуватись осадові породи. Моря поширювалися в основному в північній півкулі. Материк Гондвана зазнала опускань тільки своїми окраїнами. В кінці силуру відбувалися горотворчі процеси. З'єдналися в єдиний Північноатлантичний материк Східноєвропейська та Канадська платформи. На місці сучасного Сибіру утворився материк Ангарида. В ранньому і на початку пізнього силуру клімат на нашій планеті був теплий, вологий, але в кінці пізнього змінився сухим та жарким, особливо у Південній півкулі. Наприкінці силурійського періоду життя, нарешті, з'явилося і на землі. Біля самих морських берегів почали рости болотні рослини - псилофіти (для розмноження їм була необхідна вода неподалік). Імовірно, вони еволюціонували від водоростей, що почали розвиватися ще в кембрійський період. Панували морські безхребетні. З’явилися панцирні риби, розвивалися корали, двостулкові, ракоскорпіони, граптоліти, головоногі, гігантські членистоногі (морські скорпіони) рушили з моря на сушу.  В Україні відклади силурійського періоду залягають на захід від лінії Берестя – Ковель – Рівне – Кам’янець-Подільський – Рибиця і далі по правобережжі Дністра до Чорного моря. Основні корисні копалини, що утворилися в силурійський період: залізні руди, золото, горючі сланці, фосфорити.
Нижче фото трилобітів, які знайдено В. Фурманом підчас навчальних практик на Китайгородському відслоненні.
2005
2006