ДЕКАНИ ГЕОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
(з 1945 року - дотепер)

Єрмаков Микола ПорфирійовичЄРМАКОВ Микола Порфирійович (16.XI. 1913, с. Кондурчинська крепость Смагінського р-ну Самар. обл. – 25.ІХ.93, м. Москва, Росія) – геолог, канд. геол.-мін. наук (Геология месторождений оптических минералов в Средней Азии и температуры их образования, 1943), доц. (1947), д-р геол.-мін. наук (Исследования температуры агрегатного состояния минералообразующих растворов, 1950), проф. Закінчив Середньоазіат. геол. технікум (1932), Москов. геолого-розв. ін-т (1938), аспірантуру Москов. геологорозв. ін-ту. У 1932–39 геолог, начальник загонів і партій Таджицько-Памір. експедиції РНК СРСР, викладач Москов. геологорозв. ін-ту. Під час війни (1941–44) нач. експедицій Союзного геол. тресту № 13 у Сер. Азії та Сх. Сибіру; 1944 у Москов. геологорозв. ін-ті; 1945–52 доц., проф., зав. каф. заг. геології, декан геол. ф-ту Львів. ун-ту; з 1952 проф., директор Музею землезнавства Москов. ун-ту.
Наукові інтереси: засновник і теоретик нової термобарогеохім. галузі геол. науки про флюїдні включення (первинні мінералотворні розчини, законсервовані у мінералах), перші досягнення якої отримані у Львів. ун-ті. Його всесвітньо відомі фундаментальні дослідження та теор. і методол. висновки дали змогу кардинально розширити знання про генезис мінералів, гірських порід і руд та конкретизувати прогнозно-розшукові ознаки зруденіння. Бл. 200 наук. праць, зокр., Исследование минералообразующих растворов (Харьков, 1950); Геохимические системы включений в минералах (М., 1972); Термобарогеохимия (М., 1979). Президент Міжнар. асоціації з вивчення рудних родовищ (1964–74), голова секції термобарогеохімії АН СРСР. Держ. премія СРСР (1952). Премія АН СРСР ім. В. Вернадського. Орден „Красная звезда” (1944), медаль „За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.” (1946).
Література: Горжевский Д.О., Козеренко В.Н., Лазаренко Е.К. и др. Николай Порфирьевич Ермаков (к 60-летию со дня рождения) // Минерал. сб. 1973. № 27. Вып. 4; Лазько Е.М., Матковский О.И., Пизнюр А.В. Николай Порфирьевич Ермаков – основоположник термобарогеохимии // Минерал. журн. 1989. Т. 11. № 4.

Козеренко Володимир МиколайовичКОЗЕРЕНКО Володимир Миколайович (12.І.1913, м. Київ – д. с. н., м. Москва) – геолог, канд. геол.-мін. наук (Геологические условия образования эндогенных рудных месторождений в средней части Западного Тянь-Шаня, 1945), доц. (1947), д-р геол.-мін. наук (Геологическое строение и особенности металлогении юго-восточной части Забайкалья, 1955), проф. (1956). Закінчив з відзнакою Москов. геологорозв. ін-т (1938). У 1938–40 нач. розшуково-знімальних геол. партій у Середньоазіат. експедиції, Киргиз. геол. управлінні; 1940–47 асист. каф. геології, 1947–51 доц. каф. рудної геології Москов. ін-ту кольорових металів та золота; 1945–50 керував маштабними геологознімальними роботами в поліметал. провінції Сх. Забайкалля. Виконавець темат. досліджень у Читин. геол. управлінні, пізніше у Всесоюз. НДІ; 1951–55 доц. каф. заг. геології, 1955–58 зав. каф. методів розшуків і розвідки родовищ корисних копалин, 1952–55 декан геол. ф-ту Львів. ун-ту.; 1958 виїхав у Москву.
Наукові інтереси: геол. будова, тектоніка, металогенія Зах. Тянь-Шаню і Сх. Забайкалля. Бл. 70 наук. праць, зокр., Главная зона разломов Тянь-Шаня и связь ее с оруденением (М., 1940); Анализ глубинности интрузий при поисках эндогенных месторождений в средней части Западного Тянь-Шаня (М., 1946); Геологическое строение и основные черты металлогении юго-восточной части Восточного Забайкалья (Львов, 1953).

Колтун Леонід ІвановичКОЛТУН Леонід Іванович (01.XI.1923, с. Задвір’я Глинян. р-ну Львів. обл. – 24.V.1982, м. Львів) – геолог, геохімік, канд. геол.-мін. наук (Опыт генетического исследования некоторых эндогенных месторождений по включениям в минералах, 1953), доц. (1954). Закінчив геол. ф-т Львів. ун-ту (1950), аспірантуру (1953). У 1953–55 доц. каф. заг. геології, 1955–82 доц. каф. методів розшуків та розвідки родовищ корисних копалин; 1958–65, 1969–71 декан геол. ф-ту Львів. ун-ту.
Наукові інтереси: вивчення фіз.-хім. умов формування родовищ корисних копалин Донбасу, Забайкалля, Уралу, Алдану на підставі дослідження включень у мінералах; історія науки. Бл. 50 наук. праць, зокр., Некоторые данные о давлениях и температурах при образовании минералов Нагольного кряжа (Донбасс) (Минерал. сб. 1955. № 7); Термобарогеохимия и рудогенез (Минерал. сб. № 33. Вып. 2); До історії геологічного факультету Львівського університету (Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. 1962. Вип. 1). Медаль “За доблесный труд”.
Література: Білоніжка П.М., Ляхов Ю.В., Матковський О.І., Пізнюр А.В. Життєвий і творчий шлях Л.І. Колтуна // Мінерал. зб. 2000. № 50. Вип. 1.

Лещух Роман ЙосиповичЛЕЩУХ Роман Йосипович (23.VI.1943, с. Вільшани Перемишльського повіту, тепер Польща) – геолог, канд. геол.-мін. наук (Геологія нижньої крейди південно-східної частини Українських Карпат, 1976), д-р геол.-мін. наук (Молюски і біостратиграфія нижньої крейди півдня і заходу України (Рівнинний Крим, Причорномор’я, Карпати), 1991), доц. (2002), проф. (2003). Закінчив геол. ф-т Львів. ун-ту (1966), аспірантуру Ін-ту геології і геохімії горючих копалин АН УРСР (1973). У 1973–95 мол., ст. наук. співроб., зав. відділу Ін-ту геології і геохімії горючих копалин НАН України; з 1996 зав. каф. іст. геології та палеонтології, 1998–2004 декан геол. ф-ту Львів. ун-ту.
Наукові інтереси: геологія, стратиграфія і палеонтологія мезозою півдня і заходу України. Бл. 150 наук. праць, зокр., История геологического развития Украинских Карпат (К., 1981; с соавт.); Нижньокрейдові амоніти Українських Карпат (К., 1982); Ранньокрейдова фауна Рівнинного Криму і Північного Причорномор’я (К., 1987); Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат (К., 1988; соавт. М.И. Павлюк); Нижня крейда заходу і півдня України (К., 1992); Юрські відклади півдня України (Львів, 1999; зі співавт.); Стратиграфія (Львів, 2002; співавт. А.В. Іваніна). У 2001–04 відп. ред. Вісника Львів. ун-ту. Серія геол., Палеонтол. збірника. Голова стратиграф. комісії Нац. комітету КБГ, голова спеціаліз. вченої ради геол. ф-ту із захисту канд. і докт. дисертацій.

Марушкін Ігор ОлександровичМАРУШКІН Ігор Олександрович (19.ХІІ.1930, м. Миколаїв – 7.ХІ.1999, м. Львів) – геолог, канд. геол.-мін. наук (Основные черты строения палеозойских отложений южных склонов и осевой части Алайского хребта, 1963), доц. (1964). Закінчив геол. ф-т Львів. ун-ту (1954). У 1954–55 нач. партії НДС, 1955–64 асист., 1964–97 доц. каф. заг. геології, 1972–73 декан геол. ф-ту, 1973–81 проректор Львів. ун-ту з навч. роботи; 1965–67 викл. і декан гірн.-геол. ф-ту Політехн. ін-ту у Гвінеї; 1981–83 радник ректора унів. центру на Кубі.
Наукові інтереси: проблеми геології глибинних розломів Сер. Азії. Бл. 50 наук. праць, зокр., Проблемы тектоники и магматизма глубинных разломов (Львов, 1973; с соавт.); Концентрические структуры Южного Тянь-Шаня (М., 1988; с соавт.).

Матковський Орест ІлляровичМАТКОВСЬКИЙ Орест Іллярович (17.ХІ.1929, с. Терпилівка Підволочиського р-ну Терноп. обл.) – мінералог, канд. геол.-мін. наук (Минералогия Осницкого комплекса Волыни, 1957), доц. (1962), д-р геол.-мін. наук (Минералогия и условия образования древних эндогенных комплексов Мармарошского массива (Восточные Карпаты), 1975), проф. (1977). Закінчив геол. ф-т Львів. ун-ту (1953), аспірантуру (1956). У 1956–62 асист., 1962–74 доц., 1974–99 зав. каф. мінералогії, 1980–96 декан геол. ф-ту, 1994–99 директор Ін-ту геології та мінерагенії золота, кольорових металів і алмазів України Львів. ун-ту, з 1999 проф. каф. мінералогії Львів. ун-ту.
Наукові інтереси: мінералогія України, проблеми заг. і прикл. мінералогії, історія науки. Бл. 360 наук. праць, зокр., Минералогия и петрография Чивчинских гор (Львов, 1971); Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Львов, 1976. Ч. 1; 1977. Ч. 2; с соавт.); Природные кристаллы Украины (Львов, 1990; с соавт.); Типоморфизм минералов полиметаллических и ртутных месторождений Закарпатья (К., 1984; с соавт.); Минералы Украинских Карпат: Простые вещества, теллуриды и сульфиды (К., 1990; с соавт.); Оксиды, гидроксиды, хлориды, йодиды, фториды (К., 1995; с соавт.); Бораты, арсенаты, фосфаты, молибдаты, сульфаты, карбонаты, органические минералы и минералоиды (Львов, 2003; с соавт.); Стан і перспективи розвитку мінералогічних досліджень в Україні (Львів, 1998); Прикладна мінералогія (Львів, 2002; співавт. Б.І. Пирогов); Генезис мінералів (К., 2003; зі співавт.); Академік Євген Лазаренко. Нарис про житєвий і творчий шлях. Спогади, фотоальбом (Львів, 2005; зі співавт.). Відп. ред. „Мінерал. збірника”. Віце-президент Укр. мінерал. т-ва, член Укр. нац. комітету Карпато-Балкан. геол. асоціації, комісії мінералогії і геохімії, член ред. колегії з підготовки Мінерал. енциклопедії України. Держ. премія в галузі науки і техніки (1983). Орден Дружби народів (1990), медалі “За доблесну працю” (1970), “За заслуги у розвідці надр” Мін-ва геології СРСР (1989), ім. В.І. Лучицького Держкомгеології України (1999). Почесний член Всесоюз. мінерал. т-ва (1992). Академік АН вищої школи України (1993). Засл. проф. Львів. ун-ту (2001).
Література: Львівський університет (Львів. 1986); Орест Ильярович Матковский: К 60-летию со дня рождения // Минерал. журн. 1989. Т. 2. № 6; Академіки Академії наук вищої школи України: Довідник. К., 1994, 1997, 2001; Матковський Орест Ільярович. До 70-річчя від дня народження // Мінерал. журн. 1999. Т. 21. № 4; Орест Іллярович Матковський: Бібліографія вчених України. Львів. 1999; Творча діяльність професора Ореста Матковського (до 75-річчя від дня народження // Мінерал. зб. 2004. № 54. Вип. 2).

Мисник Юрій ФеодосійовичМИСНИК Юрій Феодосійович (27.XI.1932, с. Бакаріца Ісакогорського р-ну Архангел. обл., Росія – 26.IX.1983, м. Львів) – геолог, канд. геол.-мін. наук (Геологическое строение и основные черты металлогении Шилкинского рудного района, 1964), доц. (1970). Закінчив геол. ф-т Львів. ун-ту (1955), аспірантуру (1958). У 1958–60 нач. загону Читин. геол. управління; 1960–67 наук. співроб. Проблем. НДЛ геол. ф-ту, 1967–70 асист., 1970–83 доц. каф. заг. геології, 1973–80 декан геол. ф-ту Львів. ун-ту.
Наукові інтереси: магматизм, тектоніка і металогенія Сх. Забайкалля. Бл. 50 наук. праць, зокр., Проблемы тектоники и магматизма глубинных разломов (Львов, 1974; с соавт.).
Література: Лазько Е.М., Матковский О.И., Резвой Д.П. и др. Юрий Феодосьевич Мисник // Минерал. сб. 1984. № 38. Вып. 1.

Павлунь Микола МиколайовичПАВЛУНЬ Микола Миколайович (18.ХІ.1952, м. Берестечко Волин. обл.) – геолог, канд. геол-мін. наук (Особенности генезиса Акчатауского вольфрамового месторождения в Центральном Казах-стане (по включениям в минералах), 1982), доц. (1986), д-р геол. наук (Фізико-хімічні умови і зональність розвитку молібден-вольфрамових і золоторудних формацій (за результатами термобарогеохімічних досліджень, 2003). Закінчив геол. ф-т Львів. ун-ту (1975), аспірантуру (1981). У 1975–78 інженер-геолог НДЧ, 1982–86 асист., 1987–91 доц. каф. корисних копалин, 1991–92 заст. проректора, 1992–98 проректор з наук. роботи Львів. ун-ту, з 1995 зав. каф. корисних копалин, з 2004 декан геол. ф-ту Львів. ун-ту, з 1996 Президент Львів. геол. наук. т-ва.
Наукові інтереси: молібден-вольфрамові та золоторудні формації, металогенія, термобарогеохімія постмагматичних формацій Центр. Казахстану, Сер. Азії, України. Бл. 120 наук. праць, зокр., О термобарогеохимической зональности молибден-вольфрамового месторождения Акчатау в Центральном Казахстане (1984); Флюїдний режим метаморфогенно-гідротермального зруденіння золота Сурської зеленокам’яної структури (Український щит) (Мінерал. зб. 1994. № 47. Вип. 1); Геолого-економічні аспекти формування та функціонування мінерально-сировинної бази золота (2001). З 2005 відп. ред. Вісника Львів. ун-ту. Серія геол.; голова спеціаліз. вченої ради з захисту канд. і докт. дисертацій.

Пекун Юрій ПилиповичПЕКУН Юрій Пилипович (25.І.1929, м. Конотоп Сум. обл. – 13.ХІІ.1990, м. Львів) – геолог, канд. геол.-мін. наук (Минералогическое исследование бентонитовых глин западных областей УССР, 1955), доц. (1958). Закінчив геол. ф-т Львів. ун-ту (1951), аспірантуру (1954). У 1954–58 асист. каф. мінералогії, 1958–90 доц. каф. заг. геології, 1965–69 декан геол. ф-ту; 1975–80, 1984–90 декан підготовчого ф-ту для чужозем. громадян Львів. ун-ту; 1961–62 викл. Монгол. держ. ун-ту; 1969–72 викл. Африк. нафтового та текстильного центру в Алжирі; 1980–81 радник центр. апарату Мінвузу Куби.
Наукові інтереси: мінералогія глин. Бл. 20 наук. праць, зокр., Минералогия бентонитов западных областей УССР (Львов, 1956).

Федоришин Юрій ІвановичФЕДОРИШИН Юрій Іванович (24.ІІІ.1952, с. Битків Надвірнянського р-ну Івано-Франк. обл.) – геолог, канд. геол.-мін. наук (Геологические условия формирования интрузивных комплексов Кони-Тайгонос-ской зоны (Охотско-Чукотский вулканогенный пояс), 1989), доц. (1993). Закінчив геол. ф-т Львів. ун-ту (1979). У 1987–93 асист., 1993–2001 доц. каф. петрографії геол. ф-ту, 1995–96 заст. декана, 1996–98 в.о. декана геол. ф-ту Львів. ун-ту.
Наукові інтереси: проблеми прогнозу та розшуків алмазних родовищ у межах Укр. щита. Бл. 30 наук. праць, зокр., Головні етапи і напрямки досліджень алмазоносності України (Львів, 1995); Петрохімічні особливості кімберлітів Приазов’я (Львів, 1991).

Фурман Віталій ВасильовичФУРМАН Віталій Васильович (20.V.1954, с. Древені Іваничівського р-ну Волин. обл.) – фізик-теоретик, канд. фіз.-мат. наук (Псевдопотенціал у теорії розсіяння. Перехідні та рідкісноземельні метали, 1997). Закінчив фіз. ф-т Львів. ун-ту (1976). У 1976–79 інженер ОЦ Львів. ун-ту; 1980–91 робота у Львів. лісотехн. ін-ті, ВО Львівсільгоспхіммаш на різних посадах у галузі АСУ та САПР; 1992–2000 наук. співроб., зав. лаб. фізики невпорядкованих систем каф. теор. фізики, з 2000 доц., зав. каф. фізики Землі Львів. ун-ту, заст. декана геол. ф-ту з навч.-метод. роботи.
Наукові інтереси: теорія розсіяння в фізиці конденсованого стану, метод фазових функцій теорії розсіяння, обернені задачі теорії розсіяння сейсмічних хвиль у структурних оболонках Землі. Бл. 50 наук. праць, зокр., Нелокальний модельний псевдопотенціал в методі фазових функцій (Укр. фіз. журн. 1997. № 5. Т. 42); Особливості знаходження розв’язків фазових рівнянь теорії розсіяння при розрахунку властивостей металів (Укр. фіз. журн. 2000. № 1. Т. 45); Критерії вибору псевдопотенціалу в теорії металів (Журн. фіз. досліджень. 2000. № 3. Т. 4); Фундаментальні фізичні задачі для обернених методів у геофізиці (Вiсн. Львiв. ун-ту. Сер. геол. 2002. Вип. 16), Особливості фізичних моделей глибинних процесів Землі (Вiсн. Львiв. ун-ту. Сер. геол. 2003. Вип. 17; зі співавт.). Член Укр. фіз. т-ва і НТШ.