ЗВІТ про наукову роботу геологічного факультету у 2003 році

Досягнення провідних наукових шкіл та напрямків

Як самостійні напрями геологічних досліджень продовжували свою діяльність та розвивалися наукові школи професора Єрмакова “Термобарогеохімія (ТБГХ) ендогенних рудних формацій” і мінералогічна школа академіка Лазаренка.

Початок цього напрямку був закладений професором М.П.Єрмаковом разом з виходом у світ його монографії “Исследования минералообразующих растворов” (1951 р.). У 1970 році в Токіо-Кіото офіційно цей напрямок отримав назву “термобарогеохімії”. У розвиток досліджень з ТБГХ у звітному періоді розроблені сучасні теорії і методології вивчення флюїдних включень в мінералах.. Дослідження цих об’єктів (кварц різних генерацій, барит, карбонати, сфалерит) дозволили встановити фізико-хімічні умови мінералоутворення на золоторудних об’єктах Рахівщини (родовище Сауляк, рудопрояви Білий потік, Камінь-Кльовна, Банський). Встановлені середньотемпературні умови відкладення золота, яке утворювалося разом з мінералами золото-полісульфідної (продуктивної) стадії мінералоутворення. Визначені особливості складу флюїдів, які спричинили утворення рудних і безрудних кварцових жил, що пов’язані з метаморфітами зеленосланцевої фації (Мармароський масив у верхів’ях Білого і Чорного Черемошів). Широко проявлені вуглеводневі флюїди, що було з’ясоване шляхом кріометричних досліджень.

За одержаними результатами у звітному періоді були виголошені доповіді: “Диверсифікація напрямів геолого-розвідувальних робіт АК Алроса” та “Теоретичні та методологічні засади формаційної типізації золоторудних родовищ на термобарогеохімічній основі” (Ляхов Ю.В., Павлунь М.М., Сіворонов А.О.) (Якутія, Мирний); до 50-ти річчя інституту ВНІІСІМС (Александров, Росія) доповідь на пленарному засіданні “Термобарогеохімічна зональність золоторудних родовищ Українського щита (Ляхов Ю.В., Павлунь М.М., Сіворонов А.О.).

За напрямком школи проф. Єрмакова захищена у 2003 р. одна докторська дисертація М.М.Павлунем. Продовжувалася підготовка спеціалістів вищої кваліфікації через аспірантуру.

Мінералогічною школою академіка Є.К.Лазаренка проводилися дослідження з регіональної і генетичної мінералогії. Основним досягненням звітного періоду є видання третьої книги “Мінерали Українських Карпат”. Борати, арсенати, фосфати, молібдати, сульфати, карбонати, органічні сполуки.” (голов. ред. проф. О.І.Матковський), третьої частини конспекту лекцій “Систематична мінералогія” (автор доц. Л.З.Скакун) і підготовка до друку низки статей до першого тому Української мінералогічної енциклопедії. Школа працює при кафедрі мінералогії. Велика увага в плані розвитку досліджень школи надається підготовці спеціалістів вищої кваліфікації. У звітному році аспірантуру закінчили дві особи; і ще двох, які успішно склали вступні іспити, прийнято до аспірантури.

Розвиваються нові перспективні напрямки геологічних досліджень, що повязані з наближенням науки до потреб Української держави. Це зокрема розв'язання проблеми нижнього докембрію, виконуються роботи з питань структурно-формаційного аналізу в межах фанерозойських складчастих систем (Карпати, Гірський Крим, Донецький вугільний басейн, Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна провінція).

Одним з важливих напрямків є з’ясування перспектив алмазоносності території України. Проведеними за останній час дослідженями була показана перспективність у цьому відношенні, окрім відомих територій в межах УЩ, також і його занурених схилів та Придобруджя.

Держбюджетні теми

Тема Ге-119 Б. Техногенно-екологічна безпека геологічного середовища гірничо-добувних районів західних областей України. Науковий керівник, д-р геол.-мін. наук, проф. Колодій В.В. № держреєстрації 0103U001922.

Здійснено районування геологічного середовища Західних областей України за рівнем його техногенно-екологічної безпеки. Виділено (з півночі на південь): Червоноградський геолого-промисловий район (пов’язаний з Львівсько-Волинським вугільним басейном), Волино-Подільська нафтогазоносна область, зона сірчаних родовищ (Зона зчленування Східноєвропейської платформи та Передкарпатського прогину), Більче-Волицький нафтогазоносний район з переважанням газових родовищ, ділянку розвитку покладів калійної солі і солянок Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину, Бориславсько-Покутський нафтогазоносний район з переважанням нафтових родовищ, складчасті Карпати з металогенічними проявам, зону соляних родовищ та зону содових вод Закарпатського прогину. Кожна з виділених зон характеризується певними особливостями, які визначають рівень її техногенно-екологічної безпеки.

Бібліографія: десять статей і п’ять тез доповідей на конференціях.

Summary.

Grounded a terms fire of man-caused-ecological safety. Specifically “geologic environment”, “gidrolitosphera”, “ecological geology”, “contamination of geological environment”. Effectuated district of geologic environment of Western Ukraine domains for level of his ecological safety. A Geologic environment of mining regions of western Ukraine domains is geterogeneous. Each from zones picked out by us characterizes by some peculiarities, which determine a level ecological safety.

Тема Гк-120 Б. Фізико-хімічні умови та зональність розвитку золоторудних формацій України (за даними термобарогеохімічних досліджень флюїдних включень в мінералах). Науковий керівник доктор геол. наук, доц. Павлунь М.М. № держреєстрації 0103U001895.

Основні результати.

Встановлено основні риси послідовного розвитку мінеральних парагенезисів і виявлені головні термобарогеохімічні показники (Т, Р, С, рН, еН) рудоутворення. Систематизовані часові схеми – моделі стадійності і фізико-хімічного режиму формування родовищ різноглибинних формацій. Досліджено тренди і градієнти термобарогеохімічної зональності розвитку родовищ, виявлено характер палеотемпературних полів і ступінь термостатування в палеосистемах.

Здійснена генетична і геолого-геохімічна інтерпретація просторово-часових моделей рудогенезу із врахуванням конкретної гнеолого-структурної та формаційної ситуації і усієї наявної мінералого-петрографіяної і термобарогеохімічної інформації.

З’ясовані закономірності і тенденції, покладені в основу розробки критеріїв локальної оцінки і прогнозування зруденіння на ділянках, які недоступні прямім спостереженням та на нових золото перспективних площах Українського щита.

Бібліографія: чотири статті, одні тези доповідей на конференцію.

Summary

General outlines of the succesive development of mineral paragenesises as well as main thermobarogeochemical factors of the ore formation ( T, P, C, pH, eH) have been determined. Time scheme of the models of stages and physical-chemical regime of hetero-hypogene deposits form have been systematized. Trends and gradients of the thermobarogeochemical zonation in deposits development as well as nature of the paleotemperature fields and gold-concentrating paleosystems thermostating degree have been studied.

Тема Гз–121 Б. Будова і геодинаміка зони злучення Українського щита і Воронізького масиву в докембрії та палеозої. Науковий керівник – д-р геол.-мін. наук, проф. Сіворонов А.О. № держреєстрації 0103U001896.

Основні результати.

З’ясоване положення і характер продовження геоблоків структури Українського щита в північно-східному напрямі на південному борту Дніпровсько-Донецької западини. На підставі аналізу новітніх геофізичних матеріалів встановлено, що на північно-східному схилі щита під потужною товщею осадового чохла простежується продовження Приазовського, Придніпровського, Кіровоградського та Бузько-Росинського мегаблоків на відстань 30-70 км, тобто по всьому борту западини до системи краєвих розломів Дніпровського грабена. Визначена роль поздовжніх розломів кристалічного фундаменту південно-східної частини Прип’ятсько-Дніпровсько-Донецького авлакогену як структуроутворюючих елементів.

Бібліографія: шість статей, чотири тези доповідей на конференціях.

Summary.

The structure and the geodynamic of the Ukrainien shield and Voronizh crystalline massiv joint zone.

The North-East continuation of the Ukrainian shield`s megablocks has been regarded in the South side of the Dniper-Donetsk Through. It was shown that Near-Azov, Dnieprien, Khirovohrad and Bug-Rosinsky megablocks may be tracked at the 30-70 km distance under the sediment cover.

Тема Гм-122 Б Динаміка мінералоутворення на геохімічних бар’єрах у гідротермальних рудоутворюючих системах. Науковий керівник – д-р геол.-мін. наук, проф. Матковський О.І. № держреєстрації 0198U001880.

Основні результати.

Доповнені бази геологічних, мінералогічних та геохімічних даних по основних об’єктах досліджень: Берегівський рудний район, Саврансько-Капустянське рудне поле, міденосні райони Західної Волині. Вивчено мінералогічну та геохімічну зональність в межах міденосних зон Волині, зокрема зональні перетворення ґезенгерит-смектит-хлорит та зміну в мінеральному і хімічному складі цеолітів. Проведені мінералогічні та геохімічні дослідження кварц-барит-флюоритових жил Берегівського рудного району; розроблена числова фізико-хімічна модель формування мінералогічної зональності в жилах такого типу. Досліджено трансформації сульфідів заліза на геохімічних бар’єрах в гідротермальних системах низки золоторудних родовищ; розроблені алгоритми реконструкції мінеральних перетворень на основі імідж-аналізу текстур піритових агрегатів.

Бібліографія: опубліковано чотири статті, двоє тез доповідей на конференцію.

Summary

The mineralogical and geochemical zonation in the boundaries of the copper-bearing zones of Volyn` has been investigated, particularly the zonal transformations hisingerite-smectite-chlorite and the change of mineral and chemical composition of zeolites.

The mineralogical and geochemical investigations of the quartz-barite-fluorite lodes of Berehove ore region were performed; the mineralogical zonation forming numerical physicochemical model in the lodes of this type has been elaborated.

The transformation of the iron sulphides on the geochemical barriers in the hydrothermal systems of the line of the gold-ore deposits has been researched; the mineralogical transformations reconstruction algorithms on the base of the texture image analysis of the pyrite aggregations were elaborated.

Тема Гі-123 Б Детальна стратиграфія і кореляція перспективних у нафтогазоносному відношенні крейдових відкладів півдня України (Причорномор’я, рівнинний Крим, Керченський півострів, акваторії Чорного та Азовського морів). Науковий керівник – д-р геол. мін. наук , проф. Лещух Р.Й. № держреєстрації: 0103U001897.

Основні результати.

На підставі результатів комплексного вивчення решток різних груп палеоорґанізмів обґрунтована стратифікація і кореляція розкритих свердловинами розрізів юрських відкладів Передкарпатського та Переддобрудзького прогинів. Сформовані цілісні уявлення про геологічні структури з уточненням геологічної будови та деталізацією історії геологічного розвитку регіонів.

Бібліографія; опубліковано сім статей, п’ять тез доповідей на конференціях.

Summary

According calendar plan preparatory works, working out proect documation and examples collections are carried out. Geological and geophysical materials are all-round and detail studied. Banc of publications about Cretaceous, Jurras and older sediments of Cremia plain6 Bleak and Azov sea.

Тема Гк–124 Б “Виявлення закономірностей локалізації нетрадиційних алмазоносних формацій на Українському щиті і в суміжних регіонах. Науковий керівник – д-р геол.-мін. наук, проф. Яценко Г.М. № держреєстрації: 0103U001882.

Основні результати.

Виявлено, що Український щит і території Східноєвропейської платформи на захід від нього у кристалічній основі містять потенційно алмазоносні нетрадиційні формації, які за певних умов можуть включати алмази і утворювати їхні родовища. До таких формацій відносяться слюдяна, кімберлітові, лампроїтова, метаморфічна еклогітоподібна у кристалічній основі і вторинні у чохлі щита. Вони утворюють поля в басейнах рік Тясмин, Синюха, у західній частині Прип’ятського валу і на інших територіях. Встановлена особлива роль у структурному відношенні куполів третього рангу і в їхніх межах концентричним вибуховим структурам у вигляді трубок, або тектоно-експлозивних зон. Показаний їхній структурний зв’язок з етапами активізації платформи в ранньому докембрії, протерозої і особливо фанерозої, включно з пізньокрейдовим.

Модель формування алмазоносних формацій стосується також родовищ інших корисних копалин (золота, рідкоземельних елементів, апатиту, плавикового шпату та багатьох інших).

Бібліографія: п’ять статей та одні тези доповіді на конференцію.

Smmary

Ukrainian shield and Western parts of some revealed contain potentially diamond-bearing non traditional formations that under certain circum stances could include diamonds and form its deposits. There are micaceous, kimberlite, lamproite, metamorphic, tklogite-like formations in crystalline basement and secondary ones in the shield mantle7 they form fields in the basins of Tiasmyn and Synjkha rivers as well as in the western part of Prypiat` arch and other territories. Important role in its structure have third-order domes containing concentric explosion structures in the form of pipes or tectonic-explosive zones. They are connected with some etaps of the platform activization in Early Precambrian, Proterozoic and Cenozoic especially including late –cretaceous time.

Diamond bearing formations form lave also to do with other deposits such as gold, rare-ears elements, apatites, fluor spars at al.

Тема Гі 100 Б. Комплексне літолого-стратиграфічне вивчення автохтону Українських Карпат і прилеглих прогинів як перспективного об’єкту на нафту і газ. Науковий керівник доктор геологічних наук Крупський Ю.З. № держреєстрації 0102U003561.

Основні результати.

Комплексне вивчення літології та решток різних груп палеоорганізмів дозволили обґрунтувати стратиграфічну належність порід автохтону Карпат. На цій підставі встановлені основні етапи геологічної історії розвитку Українських Карпат і прилеглих територій. Проведено біостратиграфічне та літофаціальне розчленування і кореляція розрізів відкладів, які вивчені у межах районів дослідження; проведена оцінка перспектив їх нафтогазоносності та випрацювані розроблені пошукові рекомендації.

Summary

According calendar plan preparatory works, working out proect documation and information bane about autochtonic Jrrasic and older sediment of Werainian Carpathians and neighbourding foredeeps are realized. Supling, dicription and precarpation of rocks to detail laboratory investigation are be carried out.

Тема ОБ-176 Б. Розвиток методів комп’ютерного моделювання фізичних полів оболонок Землі Наукові керівники д-р фіз.-мат. наук, проф. Вакарчук І.О., д-р геол. мін. наук, проф. Лещух Р.Й. № держреєстрації 0103U001920.

Основні результати.

Проведено дослідження різних підходів до пояснення рухів та деформацій земної кори і мантії на основі механіки суцільного середовища та механіки руйнування для застосування в тектонофізичному аналізі. Намічено основні вимоги до вибору методів чисельного комп’ютерного моделювання нелінійних ефектів взаємодії, геопотенціальних полів з тепловими полями, із врахуванням глобальних та регіональних структурних особливостей.

Бібліографія: дві статті.

Summary

General equations and formulas for calculations geophysics characteristics of deep layers of the Earth and methodics of computering simulations for modeling geophysical fields and characteristics are established. Speciality for information massive dates are founded and input to the computer.

Госпдоговірна тематика

Тема Гп 2-00 Системно-мінералогічні та літолого-геохімічні дослідження алмазовміщуючих товщ в межах древніх платформ з метою вдосконалення методик прогнозування та пошуків кімберлітових трубок. Наукові керівники д-р геол.-мін. наук, проф. Пізнюр А.В., ст. наук. сп. Затхей Р.А.

Основні результати.

Узагальнені результати літолого-геохімічних, петрографічних та мінералогічних досліджень мезозойських осадових комплексів, що є перспективними для виділення вторинних колекторів нагромадження кімберлітового матеріалу. Виконані палеофаціальні та палеогеоморфологічні реконструкції давнього седиментогенезу з виділенням палеофацій та літотипів порід, що утворилися в умовах ближнього переносу. Конкретизовані перспективні ділянки. Запропонована схема комплексування методів дослідження осадових комплексів на ділянках розвитку кімберлітового магматизму.

Бібліографія: монографія, шість статей.

Summary

As result of many-year investigations in the diamond-bearing provinces petrography, litological, mineralogical and geochemical peculiaritits of the sedimentary rocks as secoundary collectors of the kimberllit materials have been systematized.

Тема Гм –3-00 “Формаційний аналіз докембрію та мінералогія золота Кіровоградського блоку Українського щита”. Науковий керівник д-р геол.-мін. наук , проф. Яценко Г.М.

Основні результати.

Проведені роботи на Майському золоторудному родовищі з метою його співставлення з родовищами Клинцівського типу. Встановлено, що, незважаючи на деякі відмінності, вони генетично споріднені і знаходяться в подібних тектоно-метасоматичних зонах. Проведені дослідження із вивчення золотоносності мезозойсько-кайнозойського чохла у межах Кіровоградського блоку показали, що золото, яке міститься у теригенних та глинистих формаціях чохла, зв’язане з флюїдизатно-експлозивними структурами і формаціями фанерозою.

Бібліографія: дві статті.

Summary

Scientific investigations in Maiske auriferous deposit for its comparition with Klyntsi type occurances have been conducted. Despite of some differences as was revealed they are in genetic relation ship and belong to the same tectonic-metasomatic zones. Auriferous pecularitions of the Mezozoic-Cenozoic cover within Kirovohradsky block make possible to conclude that gold from terrigenous and clayey cover formations is connected with Cenozoic fluidizate-explosive structures and formations.

Тема Гк-8-03. Виявлення алмазоносності нетрадиційних флюїдизатно-експлозивних і споріднених формацій західного схилу Українського щита. Науковий керівник доктор геол..-мін. наук Яценко Г.М.

Основні результати.

Досліджені ділянки західного схилу Українського щита (у межах Волинської частини і західної частини Прип’ятського валу – Шацьке поозер’я). У чохлі встановлено широке розповсюдження мінералів супутників алмазів, особливо в межах Прип’ятської ділянки. Вони зустрічаються у відкладах верхньої крейди (конгломерато-брекчії з уламками ультраосновних і лужно-ультраосновних порід), звідки переходять у кайнозойські шари, в тому числі і льодовикового походження. Прогнозування золоторудних тіл та якості руд.

Summary

Some parts of the Ukrainian Shield western slope (wizin Volyn` part and Prypjat` arch western part – Shatsk lake-side) have been studied. Diamond accessories minerals as was rewealed are wide spread in the cover tspecially within Prypjat` area. They are character for Uper-Cretaceous deposits (conglomerate-brecchia with debris of ultrabasic and alkaline-ultrabasic rocks) with passing into Cenozoic layers including glacial origin ones.

Гі 2–03. Детальна біостратиграфічна характеристика нижньокрейдових нафтогазонос-них відкладдів Причорноморсько-Кримського регіону з метою забезпечення оцінки прогнозних ресурсів вуглеводнів даного комплексу

Основні результати.

Виконано: монографічне вивчення комплексів малакофауни, виявленої в керні аптських утворень розкритих свердловинами по всій території Рівнинного Криму – від передгір’я до Північного Причорномор’я. На основі отриманих результатів запропоновано вперше для регіону загальну схему поділу антського ярусу, а також палеонтологічно надійно обґрунтовано схему кореляції місцевих стратиграфічних підрозділів. Зроблена оцифровка даних та створені комп’ютерні файли.

Summary

Monographic descriptions of apt malakofauna`s complex from wells of Create from Premauntains to Nothern are carried out. By results of these studying the stratification of apt and the correlation of local stratigraphic whits are proposed at first.

Зовнішні наукові зв’язки

Продовжують розвиватися контакти з Верхньосілезьким філіалом Польського Геологічного інституту (м.Сосновець). Поглиблюється співпраця з геологічним факультетом Вроцлавського університету (проф. Свєшніков К.І.). Проф. Колодій В.В. має наукові зв’язки з Польським Геологічним інститутом в галузі гідрогеології і екології прикордонних районів України і Польщі. Доц. Лебединець М.В. проходить стажування в університеті імені Коперніка (м. Торунь, Польща).

Проф. Колодій В.В. є головою Українського національного комітету Карпато-Балканської геологічної асоціації. Членом національного комітету Карпато-Балканської геологічної асоціації є проф. Матковський О.І.

Співробітництво з НАН України

У звітному році продовжувалось плідне співробітництво з Інститутом геології і геохімії горючих копалин НАН України. Працівники Інституту професори Ступка О.С., Узіюк В.І. та канд. геол.-мінер. наук Дудок І.В. читають спецкурси на факультеті. Доктори Галабуда М.І., Петриненко О.Й. і Ковалевич В.М. є членами спеціалізованої Вченої Ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій факультету. У свою чергу проф. Колодій В.В. є головою спеціалізованої Вченої Ради із захисту дисертацій Інституту геології і геохімії горючих копали.

У 2003 році з Інститутом укладена угода про спільне використання для підготовки спеціалістів-геологів та проведення студентських навчальних практик лабораторної бази Університету та Інституту у с. Верхнє Синьовидне (Карпати).

Аспірантура та докторантура

В аспірантурі навчалося 18 аспірантів з відривом від виробництва.

У 2003 р. з відривом від виробництва в аспірантуру зараховано 5 осіб і одна - заочно:

Манчур Ірина Михайлівна –04.00.02, геохімія. Науковий керівник доц. Білоніжка П.М.

Білецький Андрій Богданович – 04.00.09, палеонтологія і стратиграфія. Науковий керівник проф. Лещух Р.Й.

Кутний Тарас Ярославович – 04.00.11, геологія металевих і неметалевих корисних копалин. Науковий керівник доц. Павлунь М.М.

Лавро Володимир Олександрович – 04.00.11. геологія металевих і неметалевих корисних копалин. Науковий керівник проф. Яценко Г.М.

Кіник Богдан Анатолійович – 04.00.20, мінералогія, кристалографія. Науковий керівник доц. Скакун Л.З.

Тріска Мар’яна Тарасівна (заочно) – 21.00.01, екологічна безпека. Науковий керівник проф. Колодій В.В.

Випускники аспірантури 2003 р.

Прізвище, ініціали
Спеціальність
Науковий керівник
Форма навчання

Ольшанецький М.В.

Кормакова К.Є

Борняк У.І

Дмитренко Я.М.

Бучацька Г.М.

Марусяк В.П.

Павлюх О.Й.

Юдіна Н.В.
04.00.01. Загальна та регіональна геологія

04.00.11. Геологія металевих та неметалевих корисних копалин

04.00.20. Кристалографія, мінералогія

04.00.02. Геохімія.

21.00.02. Екологічна безпека

04.00.11. Геологія металевих та неметалевих корисних копалин

04.00.09. Палеонтологія і стратиграфія

04.00.09. Палеонтологія і стратиграфія
Проф. Сіворонов А.О.

Доц. Павлунь М.М.

Проф. Матковський О.І.

Доц. Скакун Л.З.

Проф. Колодій В.В.

Проф. Попівняк І.В.

Проф. Лещух Р.Й.

Проф. Андреєва-Григорович А.С.
Денна

Денна

Денна

Денна

Денна

Денна
Заочна
Денна

Аспіранти останнього року навчання працюють над завершенням роботи над дисертаціями. Результати досліджень та про стан виконання дисертацийних робіт заслухано на засіданнях відповідних кафедр та на вченій Раді факультету 30 жовтня 2003 р.

Захист дисертацій

Докторські дисертації

Прізвище, ініцяли
Посада, кафедра
Спеціальність
Тема дисертації
Дата заахисту

Павлунь М.М.
Зав. кафедри геології корисних копалин
04.00.11. – геологія металевих і неметале-вих корисних копалин
Фізико-хімічні умови роз-витку молібден-вольфрамо-вих і золоторудних формацій (за результатами термобаро-геохімічних досліджень).
26. 06. 2003 р.

Спеціалізована вчена Рада

При геологічному факультеті працює спеціалізована Вчена Рада із захисту кандидатських та докторських дисертацій з геологічних наук Д-35.051.04.

На засіданні спеціалізованої Вченої ради 26 червня 2003 р. відбувся захист дисертації на здобуття вченого ступеня доктора геологічних наук:

Павлунем Миколою Миколейовичепм “Фізико-хімічні умови і зональність розвитку молібден-вольфрамових і золоторудних формацій (за результатами термобарогеохімічних досліджень)“. Спеціальність 04.00.11 – геологія металевих і неметалевих корисних копалин.

Наукова ступінь доктора геологічних наук присвоєна Президією ВАК – 30 жовтня 2003р.

Студентська наукова робота

При кафедрі загальної геології на факультеті працює науковий студентський гурток, до роботи в якому залучено 24 студенти молодших курсів. При інших кафедрах (мінералогії, екології, корисних копалин) працюють наукові гуртки (дослідницькі групи) до роботи в яких залучено 21 студент. Усього систематично працюють чотири наукові гуртки. Над виконанням держбюджетної і госпдоговірної тематики спільно із співробітниками факультету та викладачами працювали 14 студентів.

З 24 по 29 лютого 2003 р. на факультеті був проведений перший тур Всеукраїнської студентської олімпіади у якій взяли участь 160 студентів.

В другому турі Загальноукраїнської геологічногї студентської олімпіади (м.Кривий Ріг) приймали участь два студенти. Студент 5-го курсу Школка В. посів загальне друге місце і був нагороджений відповідним дипломом.

Одна студентська робота була подана на Всеукраїнський конкурс і отримала заохочувальний диплом.

Студентами були опубліковані спільно з викладачами дві статті та одні тези доповіді на конференцію.

Наукові видання і публікації

Монографії:

Зинчук Н.Н., Зинчук М.Н., Пизнюр А.В., Ягнышев Б.С. Факторы минералообразования и некоторые экологические аспекты кимберлитов. Voronezh, 2003. 110 c. (11,4 д. а., в т. ч. автора ун-ту 2,8 д. а.).

Мінеральні води та курорти Львівщини / Під ред. Матолича Б.М. Львів – 2003. (Авт. у-ту Лебединець М.В. – 12 стор.). 96 с.

Пдручники, навчальні посібники:

Павлишин В.І., Матковський О.І., Довгий С.О. Генезис мінералів. Київ, 2003. 670 С.

Шевчук В., Кузь І., Юрчишин А. Тектонофізичні основи структурного аналізу. Навчальний посібник. – Львів: ЛНУ ім.. Івана Франка, 2002. – 124 с.

Скакун Л.З. Мінералогія (конспект лекцій). Частина ІІІ. Систематична мінералогія (оксисолі і галоїди). – Видавничий центр ЛНУ, 2003. – 120 с.

Статті:

1. Wojtowicz A. … Bilonizhka P.M. K/Ar dating of the Miocene potash salts of the Carpatian foredeep (west Ukraine).//Geologica Carpatica . 54.4. Bratislava. 20037 P. 243-249.

2. Білоніжка П., Матковський О., Мельник Ю. Академік Євген Лазаренко – видатна особистість ХХ століття. // Мінерал. зб., 2002. № 52, вип.. 2. С. 4-13.

3. Білоніжка П.М. Перетворення астраханіту в умовах підвищених температур //Мінерал. зб., № 52, вип.. 1. С. 157-162.

4. Білоніжка П.М. Сліди вулканізму в палеогенових відкладах Гірського Криму// Вісник Львів. ун-ту. Сер. Геол.., 2002, № 16 С. 96-101.

5. Бобров О.Б...., ПащенкоВ.Г, Кормакова К.В. та ін. Метаконгломерат-пісковиково-глиноземисто-сланцева формація Сорокінської структури // Зб. наук. праць УкрДГРІ, 2003, № 1. С. 98-112.

6. Бобров О.Б., Шваєвський О.В., Стефанишин О.Б. Особливості структурних співвідношень гнейсово-мігматитових та зеленокам’яних комплексів Балтійського та Українського щитів // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геол. 2002. Вип.. 16. с. 49-52..

7. Богданова М., Генералова Л. літологічний та структурний аспекти ямненської світи // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геол.. 2002, вип. 16. С. 109-115.

8. Борняк У., Дяків В. Аналіз зображень пост седиментаційних поржнин і тріщин у жовчевих каменях на рентгенотопограмах // Мінерал. зб.. 2002, № 52. Вип.. 2 С. 188-197.

9. Борняк У.И. Роль адгезии в формировании желчных камней // Минералогия техногенеза - 2003. Миасс: Имин УрО РАН, 2003. С. 153-158.

10. Вовченко Р., Матковський О., Полубічко О. Походження і формування мінералогічної термінології // мінерал. зб. 2002, № 52, вип.. 2. С. 16-23

11. Вуйтович А., Гринів С.П., Білоніжка П .М. Каїніт і лангбейніт Передкарпаття: радіометричне датування та умови утворення // Мінерал. зб., 2002. № 52, вип. 2, С. 111-118.

12. ВуйтовичА,...Білоніжка П.М. Вік міоценових калійних солей Передкарпатського прогину та датування тектонічних подій // Доп. НАН України. 2003. № 6. С. 92-97.

13. Гоцанюк Г.И., Лещух Р.Й. Палеонтологічне обґрунтування зонального поділу нижньо-середньоюрських відкладів Українських Карпат (за амонітами) // Теоретичні та практичні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозою України. Київ, 2003. С. 56-57.

14. Гоцанюк Г.І., Лещух Р.Й. Ранньоюрські амоніти Українських Карпат // Палеонт. Зб. 2002, № 34. С. 55-65.

15. Євтєхов В., Матковський О. Б.І.Пирогов – засновник мінералого-технологічного напряму в Україні. //Мінерал. зб. 2002. № 52, вип.. 2. С. 204-206.

16. Ємець О.В., Скакун Л.З., Загнітко В.М. Генезис Ag-Sb-сульфосолей Берегово-Беганського рудного району // Мінерал. журнал, 2003, т. 25, № 4. С. 109-118.

17. Іваніна А.В. та ін. Щодо зіставлення кам’яновугільних відкладів Львівсько-Волинського (Україна) і Люблінського (Польща) басейнів за палінологічними даними // Палеонт. зб. 2002. № 34. С. 134-141.

18. Іваніна А.В. та ін. Особливості розповсюдження теригенних порід у візе Львівсько-Волинського басейну // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геол. 2002, вип. 16. С. 102-108.

19. Іваніна А. В. Палінологічні критерії нафтогазоносності девонсько-кам’яно-вугільних відкладів Волино-Поділля // Теоретичні та практичні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозої України. Київ, 2003. С. 94-96.

20. Ivanina A. Porownanie wynikow badan sporowych karbonu w Lwowsko-Wolynskim i Lublin zaglembju weglowym // Materjaly XXVI sympozjum “Geologja formacji weglonosnych Polski27 Krakow, 2003. S. 39-44.

21. Карабин В., Яронтовський О. Вплив буріння нафтових свердловин Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину на якість ґрунтових вод // Ресурси природних вод Карпатського регіону. Зб. Наук. статей. Львів, ЛвЦНТЕІ, 2003. 22-26 с.

22. Книш І.Б., Карабин В.В. Мікроелементи порід терикону копальні “Степова” Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну (екологічні аспекти) // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2003. № 2. С. 139-146.

23. Книш І.Б, Харкевич В.В. Мікроелементи порід терикону копальні “Степова” Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну (Екологічні аспекти). 2003. Геологія і геохімія горючих копалин, 2003. № 2. С. 89-97.

24. Колодій В.В., Спринський М.І. Мінеральні води Карпатської провінції // Зб. наук. статей: Ресурси природних вод Карпатського регіону (проблеми охорони та раціонального використання). – Львів, 2003, с. 130-134.

25. Lebedynets M., Sprynsky M., Nikolenko P. Distribution of nitric compounds in surface water of the Dnister river valley (Ukraine)

26. Лещух Р.Й. Волошина Анна Михайлівна. // Палеонт. зб. 2002, № 34. С.168-169.

27. Лещух Р.Й., Шайнога І.В. Розчленування середньоюрських відкладів Передкарпатської нафтогазоносної провінції за молюсками // Теоретичні та практичні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозої України. Київ, 2003. С. 123-124.

28. Матковський О., Білоніжка П.Ангеліна Андріївна Ясінська – перша аспірантка Євгена Лазаренка. // Мінерал. зб. 2002, № 52, вип. 2. С. 198-203.

29. Марусяк В., Олійник Т., Ціхонь С., Попівняк І. Термоелектричні властивості піриту рудопроявів Лостун (Чивчини) і Тукало (Рахівщина) / Вісник Львів. ун-ту. Сер. геол. Вип. 16. С. 116-126.

30. Матвиенко А.Д.,… Попивняк И.В., Цихонь С.И. //Мат. междунар. конф. Памяти акад. П.Н.Кропоткина, 20-24 мая 2002 г. Москва «Дегазация Земли: геодинамика, геофлюиды, нефть и газ». С.191-194.

31. Павлунь М.М. Фізико-хімічні умови і зональність розвитку молібден-вольфрамових та золоторудних формацій (за результатами термобарогеохі-мічних досліджень). Автореф. докт. дис. Видавничий центр Львів. ун-ту. 2003. 53 с.

32. Русин І., Карабин В. та ін. Новий підхід до очищення стічних вод від вуглеводнів нафти // Ресурси природних вод Карпатського регіону. Зб. Статей. Львів, ЛвЦНТЕІ, 2003. С. 217-221.

33. Свєшніков К.І., Пащенко В.Г. Проблеми розчленування та систематики баритових плутонічних асоціацій нормальної лужності // Мінерал. зб. 2002. № 51, вип. 2. С. 87-94.

34. Свешников К.И. Докембрийские вулкано-плутонические ассоциации андийского типа и их положение в структуре фундамента древних платформ //Сб. «Вулканизм и геодинамика: Материалы II Всероссийского симпозиума по вулканологии и палеовулканологии». Екатеринбург: Институт геологии и геохимии РАН, 2003. С. 200-205.

35. Сіворонов А.О., Павлов В.І., Генералова Л.В., Білосніжка П.М. Дмитро Петрович Резвой – учений і педагог // Вісник Львів. ун-ту. Сер. Геол.., № 16. С. 155-158.

36. Сіворонов А.О., О.Б.Бобров, Павлунь М.М., Ляхов Ю.В. особливості еволюції металогенії а ранньому докембрії //Вісник Львів. ун-ту. Сер. геол.. 2002, вип.. 16. С. 4-9.

37. Сіворонов А.О. та ін. Тектонічна будова зеленокам’яних структур Українського щита. // Зб. наук. праць УкрДГРІ, 2002, № 1-2..С. 46-57.

38. Сиворонов А.О., Бобров А.Б., Ляхов Ю.В., Павлунь Н.Н. Гнейсо-генетические типы и перспективы золотого оруденения Украины / Геологические аспекты минерально-сырьевой базы акционерной компании «Алроса»: Мирный – 2003. С. 363-370.

39. Сиворонов А.А., Ляхов Ю.В., Павлунь Н.Н. Теоретические и методологические аспекты термобарогеохимической диагностики золоторудных формаций как основа крупномасштабного их прогнозирования и оценки // Там же. С.350-352.

40. Сіворонов А.О. та ін. Аполонівський палеовулкан // Геолог України 2003, № 2. С. 60-66.

41. Сіворонов А.О., Бобров О.Б., Ляхов Ю.В., Павлунь М.М. Генетична позиція та масштабність зруденіння родовища Балка Широка... // Мінеральні ресурси України. 2003. № 3. С. 4-9.

42. Словотенко Н.О. Вплив змішування гідротермальних розчинів на формування флюориту і бариту в кварцових жилах Мужієвського родовища // Геолого-мінералогічний вісник. 2003, № 1(9). С 90-93.

43. Смішко Р.М. Структурні особливості Донецького басейну у зв’язку з газоносністю // Вісник Львів ун-ту. Сер. геол. 2002, вип. 16. С. 63-69.

44. Спринський М.І., Глова В., Лебединець М.В. Кількісна оцінка активності карстового процесу при техногенному впливі Язівського сірчаного кар’єру // Ресурси природних вод Карпатського регіону. Збірник наукових статей. Львів, 2003. С. 96-101.

45. Степанов В.Б., Крижевич С.С. Типоморфні особливості гранатів із метаморфічних порід Рахівського району Закарпаття // Мінерал. зб., № 51, вип. 2. С. 85-86.

46. Тузяк Я. Мікропалеонтологічна характеристика валанжинських відкладів Рівнинного Криму // Палеонт. зб. 2002, № 34. С.112-119.

47. Тузяк Я. Розчленування нижньої крейди передгірської частини рівнинного Криму за форамініферами (на прикладі св. Солдатівська-1) // Теоретичні та практичні аспекти сучасної біостратиграфії фанерозою України. Київ, 2003. С. 207-208.

48. Хруник С., Лебединець М.В. Екологічний стан геологічного середовища Стебницького родовища калійних солей та шляхи його оптимізації // Ресурси природних вод Карпатського регіону. Збірник наукових статей. Львів – 2003. С. 107-111.

49. Узіюк В.І. та ін. Основна паливно-енергетична база України. //Уголь Украины. 2003, № 4. С. 5-7.

50. Узіюк В.І. Палеосукцесії вуглеутворювальних фітоценозів у пласті k8 середнього карбону Південно-Західного Донбасу і можливі їхні причини.// Палеонт. Зб. 2002, № 34. С. 157-167.

51. Узіюк В.І. Стратиграфія, кореляція розрізів вугільного пласта f1 середнього карбону Південно-західного Донбасу. // Геологія і геохімія горючих копалин. 2003, № 1. С. 102-113.

52. Узіюк В.І. та ін. Критерії газоносності вугільних покладів південно-західної чатини Львівсько-Волинського басейну // Геологія і геохімія горючих копалин, 2003, № 1. С. 67-74.

53. Феношина У.І., Білоніжка П.М. Проблема генезису глауконіту // Мінерал. зб., 2002. № 52, вип. 2. С. 138-146.

54. Фурман В.В., Дацюк Ю.Р., Хом’як М.М., Хом’як Л.М. Сучасні методи гео-фізичних досліджень // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геол. 2002. Вип. 16. С. 70-76.

55. Фурман В.В. Фундаментальні фізичні задачі для обернених методів у геофізиці // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геол. 2002. Вип. 16. С. 77-73.

56. Хмелівський В.О., Зарицкий П.В., Матковський О.І., Білоніжка П.М. Наукова спадщина професора Д.П.Бобровника // Мін. журнал, 2002, т.23, № 4. С. 42-53.

57. Хмелівський В.О. “Чернишевська” мінералогічна аномалія // геологія і геохімія горючих копалин. 2003. № 1-2 (101-102). С. 123-129.

58. Хмелевский В.А., Затхей Р.А. Об ортите из каменноугольных отложений Мало-Бутообинского района. // Сб. «Геологические аспекты минерально-сырьевой базы АК Алроса. Современное состояние, перспективы, решения» Мирный, 2003. С. 370-372.

59. Шайнога І.В., Лещух Р.Й. Нові знахідки двстулкових молюсків у середньо-юрських відкладах Передкарпатського прогину // Палеонт. зб. 2002. № 34. С. 47-54.

60. Яценко Г., Сливко Є. та ін. Особливості будови і складу порід тектонофлюхдизатних зон Середнього Побужжя // Мінерал. зб. 2002. № 51, вип. 2. С. 34-57.

61. Яценко Г.М….Сливко Е.М., Павлюк Т.А. Металлогения золота центральной области золоторудной провинции Украинского щита //Мін. Ресурси України. 2003. № 1. С. 14-20

62. Яценко Г.М., Павлюк Т.А. .. Про нові напрямки вирішення проблеми алмазів на північно-західній території України // Там же. № 4. С. 13-17.

63. Яценко Г., Сливко Є. та ін. Особливості мінеральних угрупувань флюїдизатно-експлозивних утворень Українського щита // Мінерал. зб. 2002, № 52, вип. 2. С. 63-71.

64. Яценко Г., Сливко Є., Гайовський О. та ін. Кіровоградський кратон – потенційно алмазоносна структура Українського щита // Вісник Львів. ун-ту. Сер. геол. 2002, вип. 16. С. 3-18.

Мінералогічний збірник № 52 (2), 2003 р.

Палеонтологічний збірник № 34, 2002 р.

Вісник Львівського університету. №16. Серія геологічна. Львів – 2002.

Науковці факультету опублікували 64 статті та 18 тез доповідей на конференціях.

Участь у конференціях

Співробітники факультету взяли участь у чотирьох наукових конференціях, на яких виголосили 18 доповідей.

Інше

Робота музеїв.

На факультеті ведеться велика наукова, навчальна та навчально-пізнавальна робота в мінералогічному та палеонтологічному музеях. Обидва вони працюють при кафедрах відповідно мінералогії та історичної геології. Крім того практично оформлено як музей навчальні колекції кафедри корисних копалин.

Наукова робота мінералогічного музею проводиться як мінералогічні дослідження в процесі формування експозиції, що відбито в публікаціях. Зокрема, у зразках, що поступили в останні роки, відкрито новий для України мінерал – ґраутит (В друці стаття “Ґраутит із Завалівського графітового родовища – перша знахідка в Україні” Скакун Л., Манчур Б., Мартишин А.). В цілому колекції використовуються при наукових дослідженнях:

Музейні колекції стали основою дослідження мінералогії калійних солей, виконаних у 2003 році доц. Білоніжкою П.М.;

Виконуються дослідження поширення клінопіротину, що значною мірою ґрунтуються на збірці музею (доц. Скакун Л.З.).

Палеонтологічний музей існує понад 150 років і є унікальним зібранням палеонтологічних решток з різних куточків світу. Тут зберігається понад 15 тисяч зразків, які розміщені за п’ятьма напрямками відповідно у п’ятьох відділах. Музейні фонди використовуються як в навчальній роботі, так і при проведенні наукової роботи, зокрема студентської.

Окремі музейні колекції є предметом постійної уваги співробітників інших наукових закладів України та з поза її меж. Музей тісно співпрацює з Природознавчим музеєм НАН України. Зацікавленість у вивченні музейної експозиції у рамках наукової співпраці виявили вчені Краківського (проф. Я.Куб’як) та Вроцлавського університетів.

Нагородження

Працівники факультету професори А.О.Сіворонов, Г.М.Яценко та В.П.Кирилюк були удостоєні високої геологічної нагороди Міністерства екології і природних ресурсів України – відзнака медаль Лучицького – за вагомі здобутки у вивченні геології України.

До розділу “Студентська наукова робота”

2.3.1. Для кваліфікаційного рівня магістрів проводиться двотижневий науково-дослідний практикум за спеціальностями “геологія”, “екологія” та мінералого-петрологічний. Кількість навчальних годин в академічному році – 5 лекційних та 5 практичних занять. В процесі проходження практики студенти мають можливість відібрати необхідний для досліджень кам’яний матеріал (взірці мінералів і порід), провести відповідні заміри і скласти геологічні карти, що служить основою для написання курсових та дипломних робіт.

2.5. За звітний рік були розроблені такі посібники:

а) видані – Генезис мінералів – підручник (Павлишин В.І., Матковський О.І., Довгий С.І.; Мінералогія. Ч. ІІІ –конспект лекцій Л.Скакун; Методичні вказівки з вивчення курсу “Екологія видобутку та переробки корисних копалин” –Пізнюр А.В., Карабин В.В.; Методичні рекомендації до вивчення курсу “Ґрунтознавство” – Пізнюр А.В., Бучацька Г.М.

б) розроблені і подані до друку – “Геологічна практика на поділлі та Українських Карпатах” (Лещух Р.Й., Пащенко В.Г., Смішко Р.М.) – навчально-методичний посібник; “Геологія з основами геоморфології” (Смішко Р.М.) – навчальний посібник; “Визначник решток палеоорганізмів” (Лещух Р.Й. та ін.)

Якісні характеристики організації НДРС.

На факультеті створена Рада з НДРС. Науковий керівник – проф. Узіюк В.І.

Голова Ради – Ткачук А., аспірант.

Секретар – Попова Л. Студентка 5-го курсу

Члени Ради:

Дячок А. – студентка 4-го курсу

Бодлак В. – студент 3-го курсу

Мар’яш І. - студент 3-го курсу

Визначні результати фундаментальних досліджень, наукові досягнення світового рівня

1. На підставі вивчення структурно-формаційних, мінералого-петрографічних, мінералого-фізичних та термобарогеохімічних факторів золотоконцентрацій здійснена геолого-ґенетична та формаційна типізація золотопроявів та родовищ, виділено їх новий формаційний тип – біотит-кварц-олігоклазових метасоматитів (Майське родовище), відповідників якому у світі до цього часу не встановлено.

Створена основа для розробки і впровадження пошуково-оцінювальних критеріїв та ознак для реґіонального і локального прогнозу золотого зруденіння. Зокрема вивчений флюїдний режим петро- і рудоґенезу на низці золоторудних родовищ; встановлено висхідний водовміст і фазово-компонентний стан та склад рудомагматичних і метаморфоґенно-гідротермальних систем. Побудовані відповідні рудно-петрологічні моделі і на цій основі з’ясована наявність ґенетичних і параґенетичних зв’язків золотого зруденіння з вулькано-плутонічними асоціаціями золотого зруденіння Закарпаття і Середнього Подніпров’я.

2. На підставі проведених робіт із структурно-формаційного аналізу в межах фанерозойських складчастих систем та платформових прогинів України напрацьовані методики, які застосовуються в Гірському Криму, в межах Карпатської покривно-складчас-тої системи, Дніпровсько-Донецькій западині, Донецькій складчастій споруді. Розроблені основи методики виділення надрозломних структур в межах Дніпровсько-Донецької западини та Донецького кряжу. Встановлені основні шляхи міграції глибинних ґазів (в першу чергу метану і азоту), визначена приуроченість покладів метану до різних за структурою та фаціальним складом утворень. Доведено глибинність більшої частини азоту в земній корі та запропоновано розглядати його як показник міграції глибинних ґазів (дегазація мантії).

3. Вивчення алмазоносності Українського щита має давню, майже шести -десятилітню історію. Проведеними в останній рік роботами показано також перспективність у цьому відношенні Кіровоградського і Волинського блоків щита, його західного схилу та Придобруджя. Встановлені відповідні прояви алмазів. Виділені фанерозойські рівні активізації платформи, на яких формуються рудоносні структури і формації, а також відповідні кори вивітрювання і осадові колектори.

З’ясовані геологічні, структурно-формаційні та петрологічні передумови алмазоносності Приозівського та Кіровоградського геоблоків Українського щита. Показаний її зв’язок як з кімберлітами, так і з лампроїтами.

ГЕОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ – 2003 р.
1.4. Співробітництво з Національною Академією Наук України.

Співробітництво з НАН України проводилось у таких напрямках: стажування працівників факультету в академічних установах, читання лекцій провідними науковцями та проведення наукової роботи із студентами.

За 2002 рік стажування відбувалося в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України, м. Київ – проф. Свєшніков К.І.

В інституті геології і геохімії НАН України (м. Львів) пройшов стажування доц. Маковський Ю.С

Професор Колодій В.В. є головою, а Матковський О.І. членом спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій Інституту геології і геохімії горючих копалин. Разом з тим провідні вчені академічних установ (ІГГГК НАН України) є членами спеціалізованої вченої ради факультету із захисту кандидатських і докторських дисертації – проф. Петриченко О.Й. та доктори наук Галабуда М.І., Ковалевич В.М.

Професор Ступка О.С. і доц. Дудок І.В. читають лекції та ведуть практичні заняття із студентами факультету.

Інженер Інституту Бубняк А. допомагав в проведенні літньої навчальної геологічної геологічної практики в Карпатах для студентів ІІ-го курсу (методи вивчення тріщинуватості та дрібної складчастості в шарах скельних порід).