КАНДИДАТСЬКІ ДИСЕРТАЦІЇ

Автор
Тема дисертації
Анотація
2000
Ісаков Л.В.
Рідкіснометальні пегматити Західного Приазов’я (закономірності розміщення, речовинний склад) (спеціальність 04.00.01)
Присвячена виявленню загальних закономірностей розміщення полів рідкіснометальних пегматитів у Західноприазовському регіоні Українського щита і розробці критеріїв прогнозування рідкіснометального зруденіння, пов’язаного з пегматитами. Наведено детальну характеристику геологічної позиції та внутрішньої будови Шевченківського пегматитового вузла.
Прогнозно-розшукові критерії та ознаки промислового зруденіння, розроблені на підставі вивчення рідкіснометального Шевченківського родовища, дають змогу проводити цілеспрямований прогноз і розшуки рідкіснометальних пегматитів на виділених перспективних площах не тільки Українського, а й інших давніх щитів. Результати досліджень Л.В.Ісакова впроваджені в практику геологорозвідувальних і розшукових робіт ДГП “Південукргеологія”.
Меркушин І.Є.
Геологічна будова та речовинний склад руд родовища золота “Майське” (Середнє Побужжя) (спеціальність 04.00.11)
Присвячена вивченню геологічної будови та речовинного складу руд і рудовмісних порід Майського родовища золота (Український щит), а також розробці прогнозно-розшукових критеріїв та ознак золотого зруденіння в його межах. З’ясовано визначальну роль біотит-кварц-олігоклазових метасоматів у локалізації промислового зруденіння і виділено їх в якості нової золоторудної формації.
Отримані автором результати використовуються КП “Кіровгеологія” для виявлення і картування потенційно рудоносних ділянок не тільки на площі родовища, а у межах усієї Саврансько-Синицівської площі. Розроблений комплекс прогнозно-розшукових ознак золотого зруденіння у чарнокіт-гранулітових комплексах дав змогу вже на стадії документації свердловин виділяти рудні інтервали й першочергово їх опробувати, що сприяє скороченню терміну проведення та здешевленню геолого-розвідувальних робіт.
Мудровська І.В.
Мінералого-генетична модель золотого зруденіння Саврансько-Синицівської площі (Український щит) (спеціальність 04.00.20)
Присвячена побудові мінералого-генетичної моделі формування золотожильних родовищ у високометаморфізованих комплексах порід на прикладі Саврансько-Синицівської площі Дністерсько-Бузького геоблока Українського щита. На основі мінералогічних досліджень визначено місце золото-сульфідної мінералізації в послідовності метаморфічних і постметаморфічних процесів, побудовано схему формування мінералогічної зональності в рудних зонах, визначено склад рудної асоціації та динаміку формування продуктивних ділянок у межах рудних зон, а також роль піротинової мінералізації як геохімічного бар’єра під час осадження золота на родовищах у метаморфізованих комплексах.
Розроблені І.В. Мудровською мінералогічні ознаки зруденіння, що їх взяли на озброєння геологи КП “Кіровгеологія”, дають змогу оперативно виділяти продуктивні ділянки у межах рудних зон золоторудних родовищ.
Нємий С.М.
Квазіструктурний склад та точкові дефекти мінералів групи шпінелі (спеціальність 04.00.20)
Присвячена вивченню квазіструктурного складу, природи і концентрації точкових дефектів у мінералах групи шпінелі (благородна шпінель, магнетит, хромшпінеліди) з метою прогнозування умов їхнього походження та властивостей. Отримано принципово нову інформацію про фізико-хімічні властивості мінералів, вивчено природу й концентрацію дефектів нестехіометрії та ізоморфних домішок, розроблено механізм перетворень шпінелідів під час нагрівання в різних газових середовищах. На підставі квазіструктурних досліджень і теорії кристалічного поля вперше встановлено наявність дефектів хімічного зв’язку.
Результати досліджень дають змогу використовувати шпінеліди в технології одержання залізо-хромових сплавів, хімічних сполук заліза і хрому, а також під час синтезу магнітних напівпровідників, вогнетривких матеріалів, каталізаторів.
2001
Бондаренко М.Д.
Динаміка і прогноз стану геологічного середовища соляних і сірчаних родовищ Передкарпаття (спеціальність 04.00.01)
Присвячена проблемам соляного і гіпсового карсту в межах Передкарпаття. Розкрито механізм і динаміку техногенно-зумовлених карстових процесів, реальні й потенційні причини та чинники їхньої активізації в часі та просторі. Уточнено оцінку ризику карстонебезпечності територій родовищ сірки і калійних солей. Розроблено методику ліквідації відпрацьованих гірничих підприємств з перевіркою ефективності відновлення природних умов шляхом затоплення (на прикладі калійного рудника “Калуш” та Розвадівського родовища глин). Розроблено теоретичні та методичні основи підходу до розгляду гірничодобувних підприємств як природно-техногенних систем з позицій різних стадій функціонування. Результати дисертації впроваджуються під час реалізації екологічного моніторингу Львівської області, зокрема кризового моніторингу карстового процесу. Дисертаційні дослідження частково використані в звіті наукового проекту “Моніторинг небезпечних природних та техногенних геологічних процесів на території Львівської області та інженерний захист будівель, споруд і земель”, результати якого розглянуто на Колегії Держуправління екоресурсів 12.07.01 р. Постановою Колегії схвалено проведену роботу та рекомендовано реалізацію її наступних етапів.
Кадурін С.В.
Парагенетичні асоціації і онтогенія органо-мінеральних агрегатів у нирках людей (спеціальність 04.00.20)
Присвячена вивченню онтогенії та виявленню парагенетичних асоціацій мінералів, які формуються у нирках людей, з метою розробки засобів для зупинення росту та можливого розчинення органо-мінеральних агрегатів. Отримано нові науково обґрунтовані дані про морфологію, анатомію, мінеральний та мікроелементний склад уролітів, які були зібрані у пацієнтів м. Одеси. З’ясовано, що ріст сформованого уроліту залежить від умов, що склалися у нирці. Головними параметрами, які визначають характер мінералотворного середовища і мінеральну фазу, що формується, є концентрації реагуючих компонентів і кислотно-лужний потенціал. Доведено, що вивчення мікроелементного складу уролітів – це біотест стану довкілля. Подібні дослідження уролітів дають змогу реально оцінити вплив довкілля на людський організм. Відомості про парагенетичні асоціації й умови виникнення та розвитку уролітів можуть бути основою для визначення ходу хвороби і розробки персональних рекомендацій для зупинки росту уроліту і початку його розчинення. Інформація щодо способів зародження органо-мінеральних асоціацій у нирках людей є корисною для запобігання рецидивного уролітіазу.
2004
Ціхонь С.І.
Фізико-хімічні умови розвитку та зональність гідротермального зруденіння Рахівського золоторудного району (за даними термобарогеохімічних та мінералого-фізичних досліджень) (спеціальність 04.00.11)
Уперше для родовища Сауляк та низки рудопроявів Рахівського золоторудного району визначено фізико-хімічні режими формування різновікових мінеральних комплексів, розроблено зведену температурно-парагенетичну схему процесів мінералоутворення, досліджено оптимальні умови відкладання золота. Розроблено комплекс розшуково-оцінних критеріїв та показників на золоте зруденіння, серед яких головними є мінералого-генетичний, геолого-структурний, термобарогеохімічні та мінералого-фізичні. Цей комплекс можна використовувати для розшуків та прогнозування нових родовищ золота не тільки в Карпатському регіоні, а й в інших структурно-фаціальних металогенічно сприятливих зонах України.
Генералова Л.В.
Палеозойські вулканогенні формації Північно-Східної Фергани” (спеціальність 04.00.01)
Робота присвячена проблемам геологічної будови Північно-Східної Фергани та природі границі між каледонідами Cерединного і герцинідами Південного Тянь-Шаню в цьому районі. За результатами формаційного розчленування палеозойських комплексів порід Північно-Східної Фергани та порівняльного аналізу вулканогенних і осадово-вулканогенних формацій, за їхнім речовинним складом, петрохімічними характеристиками та особливостями розподілу рідкісноземельних елементів побудовано латеральні ряди формацій і з'ясовано геодинамичні умови їхнього формування під час каледонського і герцинського етапів. Виконані дослідження дали змогу запропонувати принципово нову модель геологічної будови складчасто-покривної споруди Північно-Східної Фергани за механізмом обдукції герцинських структурно-формаційних комплексів Південного Тянь-Шаню на каледонські комплекси Серединного Тянь-Шаню, яка відбулася в кам'яновугільний (башкирсько-ранньомосковський) час. Відзначено принципову структурну подібність герцинської споруди Північно-Східної Фергани та мезозоїд Карпат. Головні результаті дослідження можуть бути використані в разі деталізації геологічних схем розвитку регіону, розробки прогнозно-розшукового комплексу критеріїв і ознак золото-сульфідного та іншіх типів зруденіння.
Павлюк Т.О.
Особливості генезису та термобарогеохімічні критерії золотого зруденіння (на прикладі Барун-Холбинського родовища та рудопроявів Липнязького рудного вузла) (спеціальність 04.00.11)
Присвячена вирішенню актуальної проблеми – виявленню фізико-хімічних умов формування золоторудних родовищ, розробці на цьому підґрунті термобарогеохімічних розшуково-оцінних критеріїв та застосуванні їх для оцінки перспективності досліджуваних золоторудних об’єктів углиб. Уперше для Барун-Холбинського родовища (Східний Саян) виявлено особливості фізико-хімічних режимів формування різновікових мінеральних асоціацій, розроблено температурно-парагенетичну схему процесів мінералоутворення, визначено головні термобарогеохімічні показники продуктивного мінералоутворення, створено просторові термобарогеохімічні параметричні моделі. Вперше для рудопроявів “Овражний” та “Контактовий” Липнязького рудного вузла (Український щит) виконано термобарогеохімічні дослідження стадійності процесів мінералоутворення, з’ясовано умови кристалізації золота. Отримані автором фізико-хімічні параметри умов мінералоутворення, а також розроблений комплекс термобарогеохімічних критерiїв та ознак дадуть змогу оцінити перспективність глибоких горизонтів рудопроявів Липнязького рудного вузла.
Попадюк І.В.
Геодинаміка Чорноморського регіону на альпійському етапі” (спеціальність 04.00.01)
Робота присвячена розробці геодинамічної моделі Чорноморського регіону на альпійському етапі. На підставі узагальнення геолого-геофізичних матеріалів відтворено геологічну будову Чорноморської западини та структур її облямування в Балкано-Мізійському, Кримському, Кавказькому та Анатолійському сегментах. Реконструйовано послідовність основних геодинамічних подій та процесів, що призвели до утворення Чорноморської западини. Виконані палеогеографічні та палеотектонічні реконструкції для окремих етапів геологічної історії Чорноморського регіону, що дозволило розробити принципово нову модель його геодинаміки. Згідно запропонованої моделі альпійська геодинаміка Чорноморського регіону детермінована утворенням задугового басейну, що у своєму розвитку пройшов наступні стадії: 1) рифтингу (рання-середня юра); 2) зрілого задугового басейну (пізня юра–еоцен); 3) реліктового задугового басейну (олігоцен-міоцен); 4) інтраконтинентальної западини (пліоцен–антропоген). На основі геодинамічної моделі розроблено нову схему тектонічного районування Чорноморського регіону, що ґрунтується на виділенні істинних (утворених в геодинамічних умовах острівної дуги та задугового басейну) та інкорпорованих альпід (утворених в геодинамічних умовах континентальної окраїни). Геодинамічна модель, палеогеографічні та палеотектонічні реконструкції є теоретичною нових напрямків пошуково-розвідувальних робіт на нафту та газ в українському секторі регіону, орієнтованих на пошуки покладів вуглеводнів у: 1) неантиклінальних пастках майкопського комплексу в межах виявлених палеодолин (Іслам-Терекській, Дельфіновій та їх відгалуженнях) та 2) нижньокрейдових та докрейдових відкладах автохтону Гірського Криму.
2006
Квасниця І.В.
(інженер І кат. кафедри геохімії, мінералогії та петрографії геологічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка)
Кристалогенезис самородної міді України (спеціальність 04.00.20)
Наведені результати досліджень морфології, кристаломорфології, внутрішньої будови і хімічного складу виділень самородної міді з рудопроявів України, а також дослідження морфології, хімічного складу, мінеральних і газово-рідких включень, ізотопів кисню і вуглецю супутніх міді мінералів. Розроблено морфологічну класифікацію самородної міді України. На підставі морфологічних досліджень визначено механізми і способи росту кристалів самородної міді та запропоновано її морфогенетичну класифікацію. Виконано порівняльний аналіз індикаторних ознак самородної міді з рудопроявів України та відомих родовищ світу. Обґрунтовано типоморфні особливості виділень самородної міді України та запропоновано модель її кристалогенезису.
Лисенко О.А.
(провідний інженер-геолог відділу рудних і нерудних корисних копалин УДГРІ, м. Київ)
Геологічна будова та закономірності локалізації руд Сурозького родовища золота (Сорокинська зеленокам’яна структура, Західне Приазов’я) (спеціальність 04.00.11)
Проаналізовано геологічну будову, формаційний склад та умови формування Сорокинської зеленокам’яної структури, в межах якої розташовано Сурозьке родовище золота. Виконано геолого-формаційне розчленування порід Сурозького родовища. Визначено геолого-структурну позицію, закономірності локалізації і чинники рудоконтролю золоторудних тіл, характер просторового розподілу золота. Наведено результати вивчення речовинного складу руд, стадійності та умов рудоутворення, технологічних влас¬тивостей руд і мінералого-фізичних особливостей рудних мінералів. Виконано типізацію рудопроявів Сорокинської структури за генетичними та мінерало-гічними ознаками. Розроблено прогнозно-розшукові критерії і ознаки зруденіння жильного типу з золото-бісмут-сульфідно-кварцовою мінеральною асоціацією. Виділено перспективні ділянки для розшуків родовищ золота.
2007
Словотенко Н.О.
(молодший науковий співробітник геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка)
Онтогенез флюорит-барит-кварцових жил Берегівського рудного поля (спеціальність 04.00.20)
Наведено результати дослідження формування кварцовожильної мінералізації, з утворенням якої пов’язаний головний етап відкладення золота в межах Берегівського рудного поля. На підставі мінералогічних, онтогенічних, термобарогеохіміних досліджень створено фактологічну модель, яка стала підґрунтям для числового фізико-хімічного моделювання процесів утворення мінералізації. З’ясовано, що золото осаджувалось унаслідок реакції змішування розчинів, під час якої руйнувались гідросульфідні комплекси, що його переносили. Інфільтрація розчинів у жильному просторі спричиняла перекристалізацію кварцових агрегатів, виникнення крупнокристалічних друзових різновидів кварцу, винесення золота з ділянок первинного осадження і перевідкладення його на вищих горизонтах з утворенням штокверкових руд кварц-каолініт-гетитового і каолiніт-дикітового складу.
2008
Борняк У.І.
Біомінералогічні фактори стійкості жовчевих камінців (спеціальність 04.00.20)
Дисертація присвячена комплексному вивченню біомінералогічних факторів стійкості жовчевих камінців, виявленню структурно-текстурних параметрів з мінімальними стійкісними характеристиками, експериментальному обґрунтуванню чинників зовнішнього впливу на конкременти, які мають найбільш ефективний дезінтеграціний вплив. Розглянуто вплив мінерального складу на стійкість жовчевих камінців (найслабкішими є чисті холестеринові камінці, з ускладненням мінерального складу в бік збільшення вмісту білірубінату кальцію та карбонатів стійкість зростає). Вивчено структурно-текстурні особливості, мікро- та макропорожнини, дефекти та тріщини у жовчевих камінцях, закономірності їхньої орієнтації в просторі, визначено головні чинники стійкості жовчевих камінців до зовнішнього впливу, які зумовлюють характер та напрям руйнування. Досліджено міжкамінцеві взаємодії у численних асоціаціях жовчевих камінців, які визначають особливості самоорганізації морфології, активно впливають на ущільнення та руйнування приповерхневих прошарків жовчевих камінців, визначають можливість агрегації та сегрегації поліядерних конкрементів. Еволюція мінерального складу, структурно-текстурних особливостей, морфології жовчевих камінців визначає їхню різну стійкість на різних етапах онтогенезу.
2010
Тиришкіна С.М. (науковий співробітник відділення економіки Академії гірничих наук України, м. Кривий Ріг)
Мінералогія сталеплавильних шлаків металургійного комбінату “Арселор-Міттал Кривий Ріг (спеціальність 04.00.20)
Присвячена дослідженню мінералогічного складу сталеплавильного шлаку Криворізького металургійного комбінату, експериментальному обґрунтуванню рекомендацій щодо поліпшення технології збагачення й використання шлаку. Діагностовано понад 50 мінеральних видів, виявлено техногенні і природні чинники впливу на їхню варіативність, внутрішню будову мінералів, морфологію індивідів і агрегатів, конституційні й технологічні властивості. Визначено мінералогічні чинники збагачуваності й використання сталеплавильного шлаку. Схарактеризовано еволюцію мінерального складу і структурних взаємовідношень компонентів шлаку за гіпергенних умов, які визначають масштаби поширення хімічних елементів зі шлакових відвалів у навколишнє середовище. За результатами мінералогічних досліджень внесено зміни у технологію збагачення й переробки шлаку, запропоновано виробляти з нього три продукти: металевий, залізо-окcидний та силікатний. Використання запропонованої й випробуваної методики збагачення і переробки сталеплавильних шлаків дає змогу збільшити обсяги їхнього споживання у металургійному виробництві з 10–12 до 40–50 %. Унаслідок упровадження пропозицій у металургійне виробництво використання шлаку зростатиме, а споживання природних залізних руд і флюсів зменшиться. Силікатний продукт, який залишається після вилучення зі шлаку мінералів заліза, можна використовувати як сировину для виготовлення цементу й інших будівельних матеріалів.
Хом’як Л.М. (асистент кафедри загальної та регіональної геології ЛНУ імені Івана Франка)
Насуви в геологічній еволюції Українських Карпат та динамічні умови їх формування за даними комп’ютерного моделювання (спеціальність 04.00.01)

Розроблено структурно-еволюційний метод визначення віку конседиментаційних насувів. За його критеріями визначено чотири етапи формування структури Українських Карпат: ранньокрейдовий, ранньопалеогеновий, пізньоеоценовий і пізньоолігоценово-міоценовий. Визначено закономірне тектонічне положення насувів кожного етапу, особливості їхньої будови та морфології, уточнено зв’язок еволюції карпатського палеобасейну з динамікою колізійного процесу й періодами активного становлення насувів. У рамках теорії пружно-пластичності побудовано низку двовимірних скінченно-елементних комп’ютерних моделей осадового комплексу Флішових Карпат, який зазнає колізійного стиснення. Проаналізовано розподіл напружень і деформацій, обґрунтовано положення, морфологію, внутрішню структуру насувів та вирізнено три стадії їхнього становлення. З урахуванням отриманих результатів запропоновано зміни в структурно-фаціальних схемах районування та подано оригінальний авторський варіант тектонічного поділу регіону. Наведені пояснення структурного положення, повноти розрізу та особливостей внутрішньої будови окремих насувів можна використовувати під час геологічного довивчення окремих ділянок. Виявлені закономірності механізму становлення насувів та їхня морфологічна типізація доповнюють структурний критерій прогнозування перспектив нафтогазоносності території. Описаний у дисертації вплив динаміки формування насувних структур на процес седиментації потрібно враховувати під час вирішення питань стратиграфії та кореляції розрізів, а також літологічних і седиментологічних досліджень відкладів регіону.