ДОКТОРСЬКІ ДИСЕРТАЦІЇ

2002
І.В. Попівняк
Фізико-хімічне моделювання флюїдодинамічних рудогенеруючих палеосистем та прогнозування пов’язаного з ними зруденіння (на прикладі родовищ золота)” (спеціальність 04.00.11)
Присвячена термобарогеохімічному моделюванню фізико-хімічних процесів у магматичних та амагматичних флюїдодинамічних рудогенеруючих палеосистемах. У ній розроблено термобарогеохімічні критерії прогнозування родовищ золота та алгоритми їхнього застосування у прогнозно-розшуковій практиці. Використання розроблених І.В.Попівняком методик і термобарогеохімічних критеріїв дало змогу суттєво збільшити приріст запасів золота і виявити нові “сліпі” промислово цінні рудні тіла на родовищах Кедровського, Урік-Китойського та Кіровоградського рудних районів. Результати роботи можуть бути використані виробничими організаціями під час розшукових робіт на золото в Україні.
2003
М.М. Павлунь
Фізико-хімічні умови і зональність розвитку молібден-вольфрамових та золоторудних формацій (за результатами термобарогеохімічних досліджень) (спеціальність 04.00.11)
Теоретично обґрунтовано та системно реалізовано методологію формаційної типізації родовищ на підставі виявлення головних термобарогеохімічних рис та з’ясування чинників флюїдного режиму і зональності розвитку процесів рудоутворення різноглибинних молібден-вольфрамових і золоторудних формацій. Розкрито закономірності й механізми міграції та концентрації корисних компонентів руд у різноглибинних геолого-структурних і фізико-хімічних умовах. Виділено шість головних генотипів золотоконцентрувальних флюїдних систем земної кори України, здійснено типізацію молібден-вольфрамових і золоторудних родовищ різних формацій. На підставі виявлених закономірностей розроблено термобарогеохімічні критерії дистанційного прогнозування, розшуків та оцінки ендогенного зруденіння, наведено конкретні приклади їхньої апробації.
2005
Ф. В. Зузук
(доцент Волинського державного університету імені Лесі Українки)
Мінералогія уролітів (спеціальність 04.00.20)
На підставі великого статистичного матеріалу про захворювання на уролітіаз населення світу й України визначено його локально-регіональне поширення, спричинюване такими чинниками: соціально-економічним, забрудненим довкіллям, кліматичним, гідрохімічними особливостями питної води та геологічним. З’ясовано, що серед уролітів переважають асоціації, зокрема безперервні ряди апатит–струвіт, ювеліт–апатит, уеделіт–апатит, уеделіт–ювеліт. Особливості індивідів і агрегатів каменеутворювальних мінералів збігаються з такими утворень геологічних об’єктів. Обґрунтовано, що уроліти формуються внаслідок седиментації (конкрецієподібні фосфатові, оксалатові, уратові та змішаного складу уроліти), власне кристалізації (сфероліти брушиту, струвіту, оксалатів, уратів, цистину) та життєдіяльності мікроорганізмів (глобулярні ювелітові утворення, частково – апатит). Головними чинниками, які сприяють зародженню уролітів, є рН сечі, концентрація каменеутворювальних компонентів, співвідношення Са2+/М2+ та С2О42–/Са2+, наявність мікроорганізмів. Вивчення агрегатного стану каменетворних мінералів та внутрішньої будови уролітів відкриває можливості поглибленого пізнання процесів літотрипсії й літолізу, дає змогу відтворити процеси перебігу захворювання на уролітіаз і метаболічних змін в організмі людини, що слугуватиме медикам одним із наріжних каменів глибшого пізнання цієї недуги з метою розробки нових підходів її лікування та профілактики.
2009
Л.В. Ісаков
(заступник директора Дніпропетровського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, м.Дніпропетровськ)
Геолого-структурні закономірності формування полів гранітних пегматитів Східноукраїнської пегматитової області (спеціальність 04.00.01)
Уперше для Українського щита на прикладі Східноукраїнської пегматитової області виявлено геолого-структурні закономірності формування полів гранітних пегматитів. Виділено головні типи та асоціації пегматитів, розвинутих у межах мегаблоків східної частини щита, доведено приналежність окремих асоціацій пегматитів до відповідних гранітоїдних комплексів та приуроченість їх до різних геолого-структурних обстановок і породних формаційних комплексів. Виконано районування дослідженої території в ранзі пегматитової області, виділено два пегматитоносні райони – Західноприазовський та Середньопридніпровський. Виділено два етапи формування пегматитів, визначено головні етапи і періоди розвитку пегматитів у межах мегаблоків. Розроблено класифікацію пегматитів докембрійських породних комплексів та систематизовано комплекс геологічних і металогенічних чинників прогнозування продуктивних пегматитових полів та вузлів.