Підготовку фахівців вищої кваліфікації  з спеціальності «Геологія»  геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка здійснює  з 1946 року на стаціонарній формі навчання. Рішенням ДАК України від   11.04. 2001 р.  (протокол №28) спеціальність 6.07.07.00, 7.07.07.01, 8.07.07.01. “Геологія” була акредитована та ліцензована на четвертий рівень з ліцензованим обсягом   75 осіб на денній формі навчання.

Перший випуск спеціалістів та магістрів спеціальності “Геологія” був здійснений в 2003 році у кількості 20 чоловік. Нині за цією спеціальністю навчається  113   осіб на освітньо-кваліфікаційному рівні «бакалавр»,  12 осіб ­– осіб на освітньо-кваліфікаційному рівні «спеціаліст» та 13 осіб на освітньо-кваліфікаційному рівні «магістр».

            Навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців зі спеціальності “Геологія” відповідає державним стандартам і забезпечує державну гарантію якості освіти. Навчальні плани, розроблені для спеціалістів та магістрів, забезпечують належну підготовку фахівців обох рівнів для даного напряму. Спеціальність  “Геологія” забезпечена робочими навчальними програмами з усіх фундаментальних та спеціалізованих дисциплін, які відповідають освітньо-професійній програмі та освітньо-кваліфікаційній характеристиці спеціальності. Кожна програма містить анотацію курсу, де зазначені мета і завдання дисципліни, зв'язок із іншими дисциплінами, зміст програми за темами, плани практичних (лабораторних) занять та завдання для самостійної підготовки студентів. Аналіз засвідчує, що студенти-магістри володіють необхідни­ми знаннями,  а показники їхньої успішності відповідають вимогам акредитації.

Тематика дипломних та магістерських робіт відповідає  сучасному стану наук про Землю і тісно пов’язана із науковими дослідженнями,  що виконуються викладачами випускних кафедр та із геолого-розвідувальними роботами, що виконуються Геологічною службою України. Роботи ґрунтуються на власних геологічних дослідженнях студентів, виконаних в польових умовах під час навчально-виробничих практик і  в лабораторіях геологічного факультету. Результати роботи ДЕК вказують на те, що  магістри мають дуже високий рівень знань підготовки, а спеціалісти – добрий.

Практика студентів-магістрів складається  з наукової та виробничої. Перша реалізується на добре геологічно вивчених полігонах (Закарпаття, Прикарпаття, Карпати, Український щит, Донбас), а друга – в геолого-розвідувальних експедиціях (Рівненській, Львівській, Закарпатській), де студенти знайомляться зі специфікою реалізації  геолого-розвідувальних польових і камеральних робіт. Це дає їм змогу ґрунтовно підійти до збору і обробки матеріалу для написання магістерської дисертації.

Стан справ із працевлаштуванням випускників за спеціальністю «Геологія» за 2003 рік такий:

Випускники

Всього

Державне замовлення

Працевлаштовано

Магістри

7

7

5

Спеціалісти

13

13

8

 

2.       Кадрове забезпечення навчально-виховного процесу

Фахівців вищої кваліфікації зі спеціальності «Геологія» у Львівському національному університеті імені Івана Франка готують три кафедри: загальної геології, історичної геології і палеонтології та корисних копалин.  У 2003 році здійснено перший випуск магістрів цими кафедрами. На кафедрі загальної геології викладання здійснюють: 1 доктор геолого-мінера­ло­гічних наук, професор; 3 кандидати наук, доценти і 1,5 асистента.  На кафедрі історичної геології і палеонтології працює 7 викладачів: 2 доктори геолого-мінералогічних наук, професори; 2 доценти – кандидати геолого-мінералогічних наук; 3 асистенти. У склад кафедри корисних копалин входять: 1 доктор геолого-мінералогічних наук, професор; 2 доктори геологічних наук – професор і доцент, 1 доцент – кандидат геолого-мінералогічних наук, 2 асистенти.

Таким чином, підготовку магістрів на геологічному факультеті Львівського національного університету  імені Івана Франка здійснюють 6 докторів наук – професорів і доцентів, 6 кандидатів наук – доцентів   та 6,5 асистентів.

На означених кафедрах навчається 5 аспірантів. Викладачі  та завідувачі кафедр раз у п'ять років  проходять стажування  у науково-дослідних інститутах Львова: УкрНДГРІ, Державної геологічної служби України та ІГГГК АН України.

Кафедрою загальної геології завідує професор,  доктор геолого-мінералогічних наук, академік Вищої школи Сіворонов А.О.;  історичної геології і палеонтології – доктор геолого-мінералогічних наук, професор Р.Й. Лещух; корисних копалин – доцент, доктор геологічних наук Павлунь М.М.

 

3. Наукова діяльність і методичне забезпечення. Міжнародні зв`язки.

           Кафедри, що ведуть підготовку “магістрів” за спеціальністю “Геологія” , здійснюють велику і системну наукову роботу та розробляють і вдосконалюють методичне і дидактичне забезпечення навчального процесу. На кафедрах виконуються дослідження в руслі низки фундаментальних і прикладних держбюджетних тем. На кафедрі корисних копалин 2 теми: Гк-120Б “Фізико-хімічні умови і зональність розвитку золоторудних формацій України (за результатами термобарогеохімічних досліджень флюїдних включень в мінералах)” – наук. керівники проф. Ляхов Ю.В., доц. Павлунь М.М.; Гк-124Б “Виявлення закономірностей локалізації нетрадиційних алмазоносних формацій на Українському щиті і в суміжних регіонах”, наук. керівник проф. Яценко Г.М.; на кафедрі загальної геології – Гз-121Б “Будова і геодинаміка зони злучення Українського щита та Воронізького масиву в докембрії та палеозої” – наук. керівник проф. Сіворонов А.О.; на кафедрі історичної геології і палеонтології – Гі-122Б “Детальна стратиграфія і кореляція перспективних у нафтогазоносному відношенні крейдових відкладів півдня України” – наук. керівник проф. Лещух Р.Й.; Гі-100Б “Комплексне літолого-стратиграфічне вивчення автохтону Українських Карпат і прилеглих прогинів як перспективного об`єкту на нафту і газ”, наук. керівник проф. Крупський Ю.З. Окрім держбюджетних тем на кафедрі корисних копалин виконується госпдоговірна тема Гк-8-03 “Виявлення алмазоносності нетрадиційних флюїдно-експлозивних і споріднених формацій західного схилу Українського щита”, наук. керівник проф. Яценко Г.М., замовник – Державна геологічна служба України.

          За п`ять років співробітниками кафедри опублікована низка монографій, статей, навчальних посібників, методичних вказівок (див. табл.). На факультеті наявна бібліотека, де зосереджено велику кількість наукової і навчальної літератури, а також періодику. Бібліотеки наявні і на кафедрах, де головно зосереджена методична і навчальна література, а також і деякі наукові видання.

          Співробітники кафедр приймають участь у конференціях, симпозіумах, нарадах різного рівня. На кафедрах діють постійні (місячні) наукові семінари, на факультеті працює Спеціалізована рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій Д 35.051.04, голова ради проф. Р.Й.Лещух.

          У виконанні науково-дослідної тематики приймають участь студенти, які зараховані на 0.5 ставки на теми (в межах 10% від загального обсягу). Вони також приймають участь в конференціях, конкурсах, олімпіадах. Зокрема, студент 5 курсу В.Школка посів 2-ге місце на Загальноукраїнській олімпіаді з геології у м. Кривий Ріг.

          Студенти спеціальності “Геологія” мають унікальну можливість працювати з експонатами геологічного музею на кафедрі історичної геології та палеонтології і музею рудних формацій на кафедрі корисних копалин, де зосереджений величезний кам`яний дидактичний матеріал, який перманентно поповнюється новими зразками. Навчально-методичне та дидактичне значення цих музеїв важко переоцінити.

            Здійснюється  міжвузівське співробітництво  із зарубіжними  ВНЗ-партнерами: Варшавський університет, Вроцлавський університет, Краківська гірничо-металургійна академія, Сілезький університет.

 

4. Матеріально-технічне забезпечення навчального процесу.

Наявна база відповідає вимогам та потребам навчального процесу згідно з ліцензійним обсягом підготовки  фахівців. Аудиторії та лабораторії достатньою мірою забезпечені технічними засобами. Кафедри підключені до внутрішньої факультетської мережі та мережі Інтернет. Ресурси Інтернету широко використовуються у навчальному процесі та при виконанні дипломних та магістерських робіт.

 

5. Виховний процес на геологічному факультеті.

Культурно-виховна робота на геологічному факультеті – цілеспрямована організація і управління процесом розвитку особистості майбутнього геолога. Вона включає в себе систему навчання поза навчальними заходами, покликану сформувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтири молоді, передавати їй кращий досвід надбання культури попередніх поколінь, що відповідають потребам самореалізації особи, вимогам життя, актуальним завданням розбудови української державності. Геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка готує висококваліфікованих спеціалістів та магістрів-геологів для роботи в державних геолого-розвідувальних наукових інститутах, експедиціях та на геологічних підприємствах.

Культурно-виховна робота є складовою і невід’ємною частиною цілісної системи підготовки спеціалістів на принципах гуманізації навчального процесу, загальнолюдських цінностях, національних традиціях, сучасних досягненнях педагогічної й психологічної науки,  філософії сучасного державотворення та власному досвіді.

            Провідна ідея культурно-виховної роботи – ідеал всебічно розвиненої особистості геолога нової генерації.

            Головна мета – формування у молодих спеціалістів комплексу особистісних якостей і рис характеру майбутнього фахівця та громадянина України, які включають глибокі знання, уміння і практичні навички, національну свідомість і гордість за свою Батьківщину, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, політичну, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту, громадянина здатного захищати і відстоювати власні позиції і погляди, самовдосконалюватись,  керуючись національними інтересами, потребами особи і суспільства.

            Мета культурно-виховної роботи конкретизується через низку завдань, провідними серед яких є:

- формування сучасних знань, прийнятих у них морально-етичних норм;

- передача молодому поколінню багатств духовної культури українського народу і на цій основі виховання почуття патріотизму, національної свідомості, громадянської відповідальності за долю рідної землі;

- виховання мовної культури, глибоке знання й володіння українською мовою як основою національної самобутності;

- шанобливе ставлення до національних традицій, звичаїв, обрядів, культури, історії рідного народу, повага до батьків, родини, виховання почуття єдності поколінь, спільності культурної спадщини;

- виховання почуття господаря на своїй землі, любові до неї та відповідальності за її долю, подолання комплексу меншовартості;

- стимулювання потреби у набутті знань і професійної майстерності, вироблення розуміння необхідності праці як основи прогресу, запоруки матеріальних і культурних благ суспільства;

- засвоєння й дотримання загальнолюдських моральних якостей: працьовитості, справедливості, чесності, доброти, милосердя, толерантності;

- формування культури взаємин та спілкування між людьми, виховання поваги до людської гідності й честі юнаків та дівчат, почуття відповідальності та взаємоповаги у відносинах між ними;

- психологічна підготовка молоді до сімейного життя, формування культури сімейних відносин;

- прищеплення високої художньо-естетичної культури, розвиток на базі кращих зразків національної та світової культури художніх смаків, естетичних потреб і почуттів;

- вироблення екологічної культури, розуміння необхідності гармонії людини з природою;

- створення умов для розвитку індивідуальних здібностей і таланту молоді, самореалізація особистості;

- забезпечення повноцінного фізичного розвитку молоді як основи та невід’ємного елементу всебічного розвитку особистості.

            Організаційно-методичне забезпечення культурно-виховної роботи виконують наставники академічних груп, студентська рада, студентський профком роботою яких керують голова Студентського профкому, координує й контролює цю діяльність заступник декана з виховної роботи.

 

Тематика дипломних, курсових робіт, практик і баз практик

по підготовці магістрів і спеціалістів за спеціальностю 6.07.07.00, 7.07.07.01,  8.07.07.01. “Геологія” на геологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.

Фахівців вищої кваліфікації зі спеціальності «Геологія» у Львівському національному університеті імені Івана Франка готують три кафедри: загальної геології, історичної геології і палеонтології та корисних копалин. У 2003 році здійснено перший випуск магістрів цими кафедрами. На кафедрі загальної геології викладання здійснюють: 1 доктор геолого-мінера­ло­гічних наук, професор; 3 кандидати наук, доценти і 1,5 асистента.  На кафедрі історичної геології і палеонтології працює 7 викладачів: 2 доктори геолого-мінералогічних наук, професори; 2 доценти – кандидати геолого-мінералогічних наук; 3 асистенти. У склад кафедри корисних копалин входять: 1 доктор геолого-мінералогічних наук, професор; 2 доктори геологічних наук – професор і доцент, 1 доцент – кандидат геолого-мінералогічних наук, 2 асистенти. Таким чином, підготовку магістрів на геологічному факультеті Львівського національного університету  імені Івана Франка здійснюють 6 докторів наук – професорів і доцентів, 6 кандидатів наук – доцентів   та 6,5 асистентів.

Студенти спеціальності “Геологія” мають унікальну можливість працювати з експонатами геологічного музею на кафедрі історичної геології та палеонтології і музею рудних формацій на кафедрі корисних копалин, де зосереджений величезний кам`яний дідактичний матеріал, який перманентно поповнюється новими зразками. Навчально-методичне та дідактичне значення цих музеїв важко переоцінити.

 

ДИПЛОМНі РОБоти  

Магістерські роботи за спеціальностю 8.07.07.01 “Геологія”   виконуються в наступних напрямках:

1.   Стратиграфія,  тектоніка  і  нафтогазоносність Карпатського регіону та Півдня України.

2.                          Геологічна  будова родовищ металічних корисних   копалин Закарпаття, Донбасу і Українського щита. Для розкриття генезису родовищ використовуються методи термобарогеохімічних методів досліджень.

3.                          Встановлення структурних парагенезисів і відновлення палеополів напружень Скибової зони Українських Карпат.

 

У таблиці наведено тематику магістерських робіт у 2002-2003 навчальному році

 

з/п

Магістр

Тема дипломної роботи

1.

Бурачок Г.А.

Перспектива оцінки району Стеб­ник-Калуш на основі результатів геолого­знімальних та пошукових робіт (Львів­ська обл.)

2.

Кутний Т.Я.

Особливості генезису і мінерало­го-фізична зональність Бобриків­ського золото-поліметалічного  родовища (Нагольний Кряж, Донбас)

3.

Лавро В.О.

Перспективи нафтогазоносності девон-силурійських відкладів Лока­­чин­­ського родовища (Во­ли­н­­ська обл.)

4.

Бавшин О.Ю.

Структурні парагенезиси Орів­ської скиби Українських Карпат

6.

Коплак Г. М.

Мікститові комплекси басейну р. Прутець-Чемеговський Скибової зони Карпат

6.

Андрейко В.В.

Стратиграфія, літологія і нафтогазо­носність відкладів Коломийської площі

7.

Стрехалюк Р.О.

Геологічна будова і нафтогазонос­ність відкладів Гуцулівської площі

Магістерські роботи переважно базуються на власному фактичному матеріалі, зібраному під час проходження навчально-виробничої практики. Результати досліджень апробуються на наукових студентських конференціях. Магістерські роботи мають цілком реальний характер, а висновки передаються для впровадження у виробництві і у наукові геологічні підприємства України.

Дипломні роботи студентів-спеціалістів за спеціальностю 7.07.07.01 “Геологія” присвячується    такій тематиці:

1.   Геологічна будова та проекти розвідки родовищ металевих і неметалевих корисних копалин.

2.                            Геологічні   умови   формування   та   структурні   парагенезиси головних стратиграфічних одиниць складчастої системи Українських Карпат.

3.                            Геологічна будова та умови формування родовищ нафти, газу і вугілля.

Всі роботи виконуються на базі фактичного матеріалу, зібраного під час проходження навчальних і виробничих практик. В цілому ряді випадків результати досліджень передаються для впровадження в геолого­розвідувальне виробництво геологічних організацій України. Тому тематика дипломних і магістерських робіт відповідає сучасному рівню розвитку геологічної науки і практики. Роботи виконані на належному науково-практичному рівні з опрацюванням значних обсягів наукової та фондової літератури, відповідають вимогам вищої школи щодо такого виду робіт.

 

ПРАКТИКИ ТА БАЗ ПРАКТИК

Перша навчальна геологічна практика студентів 1-го курсу геологічного факультету проводиться в межах Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської і Хмельницької областей. Бази практик знаходяться в с. Чинадієво (спорт. табір “Карпати”), м. Вишково (Закарпатська обл.), м. Надвірна (Івано-Франківська обл.), с. Нирків (Тернопільська обл.), с. Оринін (Хмельницька обл.). Маршрут практики охоплює різні геологічні та орогідрографічні елементи західних областей України. Студенти мають можливість ознайомитися з екзогенними і ендогенними геологічними процесами в межах південно-західної околиці Східно-Європейської платформи та Карпатської складчастої системи. Крім того, маршрут практики проходить по унікальних геологічних об’єктах Поділля (Товтрова гряда та стратотипові розрізи палеогену). Практика не має собі аналогів у інших геологічних вузах України.

Друга навчальна геологічна практика з геологічного картування студентів 2-го курсу проводиться в Сколівському районі Львівської області в околицях сіл Верхнє Синьовидне, Гребенів, Зелем’янка. Метою практики є проведення геологічної зйомки масштабу 1:50 000 і опанування студентами методики геологічного картування (польові і камеральні роботи) та складання геологічної карти. Протягом польового періоду проводиться цикл семінарських занять з метою поглибленого ознайомлення студентів з геологічною будовою Українських Карпат. База практики знаходиться в лабораторії польових досліджень геологічного факультету в с. Верхнє Синьовидне.

Навчально-виробнича практика студентів 3-го курсу проводиться на Яремчанському полігоні і базується в с. Микуличин Івано-Франківської області (стаціонар Львівської геолого-розвідувальної експедиції). Метою практики є поглиблення знань з курсу “Теоретичні основи структурного аналізу” та набуття практичних навичок в оволодінні геометричних методів вивчення геологічних об’єктів. Для виконання реконструкції палеотектонічних полів напружень використовувались спряжені тріщини сколювання та відриву, структури S-подібного підвороту, шарніри складок високих порядків та ін. Цілеспрямоване розгортання польових тектонофізичних досліджень дає змогу поступового нагромадження даних про динамо-кінематичну еволюцію Карпатської складчастої споруди.

Практика студентів-спеціалістів 5-го курсу складається з двох етапів. На першому етапі студенти оволодівають методами структурного аналізу. Практика проходить на полігонах району с. Гребенів Львівської області та району с. Микуличин Івано-Франківської області. На другому етапі студенти проходять практику в геологічних організаціях м. Львова. Метою практики є оволодіння геометричних методів вивчення геологічних об’єктів та збирання матеріалів для написання дипломної роботи.

Практика студентів-магістрів 5-го курсу складається з двох частин – навчальної і виробничої. Польові роботи проводились на Яремчанському полігоні на базі с. Микуличин Івано-Франківської області. В результаті проведених робіт студенти уточнили границі світ, морфологічні типи і структурно-речовинні характеристики розривних порушень, з’ясували механізми структуроутворення для різних стратиграфічних одиниць і виконали реконструкції палеотектонічних поясів напружень. Зібраний на практиці матеріал є цілком достатнім для написання магістерських робіт.