Підготовку фахівців вищої кваліфікації  з спеціальності «Геохімія»  із спеціалізаціями «Мінералогія» та «Петрографія» геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка здійснює  з 1952 року на стаціонарній формі навчання. Рішенням ДАК України від   11.04. 2001 р.  (протокол №28) спеціальність 6.07.07.00, 7.07.07.02, 8.07.07.02 «Геохімія і мінералогія» була акредитована та ліцензована на четвертий рівень з ліцензованим обсягом   50 осіб на денній формі навчання.

Перший випуск спеціалістів та магістрів спеціальності «Геохімія і мінералогія» був здійснений в 2003 році у кількості 15 чоловік. Нині за цією спеціальністю навчається      56 осіб на освітньо-кваліфікаційному рівні «бакалавр»,  7 осіб ­– на освітньо-кваліфікаційному рівні «спеціаліст» та 9 -  на освітньо-кваліфікаційному рівні «магістр».

            Навчально-методичне забезпечення підготовки фахівців зі спеціальності «Геохімія і мінералогія» відповідає державним стандартам і забезпечує державну гарантію якості освіти. Навчальні плани, розроблені для спеціалістів та магістрів, забезпечують належну підготовку фахівців обох рівнів для даного напряму.

            Спеціальність  «Геохімія і мінералогія» забезпечена робочими навчальними програмами з усіх фундаментальних та спеціалізованих дисциплін, які відповідають освітньо-професійній програмі та освітньо-кваліфікаційній характеристиці спеціальності. Кожна програма містить анотацію курсу, де зазначені мета і завдання дисципліни, зв’язок із іншими дисциплінами, зміст програми за темами, плани практичних (лабораторних) занять та завдання для самостійної підготовки студентів.

Аналіз дипломних робіт за останні три роки та роботи ДЕК у 2003 році виявляє високу якість підготовки спеціалістів та магістрів із спеціальності «Геохімія і мінералогія».

Тематика дипломних та магістерських робіт відповідає  сучасному стану наук про Землю і тісно пов’язана із науковими дослідженнями,  що виконуються викладачами випускних кафедр та із геолого-розвідувальними роботами, що виконуються Геологічною службою України. Роботи ґрунтуються на власних мінералого-геохімічних дослідженнях студентів, виконаних в польових умовах під час навчально-виробничих практик і  в лабораторіях геологічного факультету. Логічна витриманість досліджень та викладу результатів, детальних аналіз літературних даних та самостійність висновків свідчать про їх відповідність вимогам вищої школи.

Практика магістрів складається із двох частин – навчальної та виробничої. Навчальна практика проводиться на полігонах у Карпатах (район с. Підполоззя Закарпатської області) та Берегівському горбогір’ї (околиці м.Берегово Закарпатської області).

Базами виробничих практик для спеціалістів та магістрів є Львівська та Закарпатська ГРЕ ДГП «Західгеологія», Рівненська ГЕ та Української науково-виробничий центр геохімічних досліджень (м.Київ) ДРГП «Північгеологія», а також науково-дослідні інститути УкрНДГРІ Міністерства екології і природної ресурсів та ІГГГК НАНУ. 

            Більша частина випускників  2003 року працевлаштована, що відображено в таблиці.

Працевлаштування випускників 2003 року за спеціальністю «Геохімія і мінералогія»

Рівень

Всього

Державне замовлення

Працевлаштовано

Магістри

6

6

5

Спеціалісти

9

9

5

 

2. Кадрове забезпечення навчально-виховного процесу.

Навчальний процес забезпечується викладачами 8 кафедр геологічного факультету, в тому числі двох випускних – кафедри мінералогії та кафедри петрографії. Всі кафедри в своєму складі мають  докторів наук, професорів.

Якісний та кількісний склад науково-педагогічних кадрів геологічного факультету відповідає  вимогам до забезпечення підготовки фахівців магістерського рівня: доктори наук та професори становлять   17%,  кандидати наук і доценти -  62,3 %.

У складі кафедри мінералогії є 1 доктор наук, професор, 3 кандидати наук, доценти та 2 асистенти без ступеня. Завідувач  кафедри – Л.З.Скакун, кандидат геолого-мінералогічних  наук, доцент.  Чотири викладачі здобули науковий ступінь за спеціальністю «Мінералогія, кристалографія» і один – за спеціальністю «Геохімія».

У складі кафедри петрографії налічується 1 доктор наук,  4 кандидати наук, доценти. Завідувач кафедри – К.І.Свєшніков, доктор геол-мін. наук, доцент.

80 % викладачів мають стаж викладання більше 5 років. 55 % викладачів випускних кафедр за останні  п’ять років підвищили свою кваліфікацію під час стажування у наукових установах України та зарубіжжя. Більшість викладачів займаються вдосконаленням навчально-методичного забезпечення, підготовкою  підручників  та  навчальних  посібників.

 

3. Наукова діяльність і методичне забезпечення.

Викладачі кафедр мінералогії та кристалографії активно займаються науковими  дослідженнями, беруть участь у організації і роботі наукових конференцій різного рівня.

За 1999-2003 рік викладачі кафедр приймали участь у п’яти наукових проектах,  що фінансувалися із державного бюджету Міністерством освіти і науки та Міністерством у справах науки та технологій.

 Опубліковано  за  останні  5  років:

·         монографій – 4

·         підручників – 1 (із  грифом  МОН)

·         навчальних  посібників – 12 (в тому числі із  грифом  МОН – 1)

·         статей – 167

У 1999 – 2003 роках кафедрами мінералогії та петрографії проведено 2 конференції міжнародного рівня та 3 – республіканського. 

Регулярно працює Спеціалізована вчена рада із спеціальності 04.00.20 – мінералогія, кристалографія. Аспірантуру при випускних кафедрах закінчили 8 чоловік. Із них чотири захистили кандидатські дисертації.

На кафедрах мінералогії та петрографії працюють наукові семінари, в регулярних засіданнях яких приймають участь магістри.

Факультетська бібліотека регулярно поповнюється вітчизняними та зарубіжними періодичними виданнями, які використовуються у навчальному процесі і при виконанні магістерських та дипломних робіт.

Студентська наукова робота. За п’ять років до виконання наукових досліджень в рамках наукових проектів, що фінансувалися із державного бюджету, було залучено 27 студентів. При кафедрі петрографії працюють міжфакультетські студентські науково-дослідні групи “Шельф” та “Дністер”, які займаються проблемами охорони навколишнього середовища. Щорічно 8 – 10 студентів займаються науковими дослідженнями під керівництвом викладачів випускних кафедр. Всі вони доповідають на звітних студентських наукових конференціях. Студенти регулярно приймають участь в олімпіадах 1 та 2 рівня. За останні роки вони 3 рази ставали переможцями 2 рівня Всеукраїнської олімпіади із геології.

Два  студенти приймали участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт.

            Здійснюється  міжвузівське співробітництво  із зарубіжними  ВНЗ-партнерами: Варшавський університет, Вроцлавський університет, Краківська гірничо-металургійна академія, Сілезький університет, університет м. Мішкольца (Угорщина), Московський університет ім. М.Ломоносова, Московський геолого-розвідувальний університет.

Двоє   викладачів  перебували  в наукових зарубіжних  відрядженнях, 1 викладач  пройшов стажування  у Вроцлавському університеті (Польща).

 

4. Матеріально-технічне забезпечення підготовки фахівців із спеціальності «Геохімія, мінералогія» відповідає встановленим вимогам. Забезпеченість аудиторіями повна. Функціонують спеціалізовані лабораторії петрографії та рудної мінералогії, обладнані мікроскопами. У навчальному процесі активно задіяна лабораторія рентгено-структурного аналізу, обладнана рентгенівським дифрактометром ДРОН-3,  мікроаналізатором МАР-2,  дериватографом.

В навчанні активно використовуються комп’ютерні технології, зокрема ряд лекційних курсів ведеться в режимі мультимедійних презентацій. Розроблено систему комп’ютерного тестування із курсів «Мінералогія» та «Кристалографія та кристалохімія». В ряді курсів широко використовуються методи створення комп’ютерних розрахункових моделей із використанням  спеціалізованих програм.

Кафедри підключені до внутрішньої факультетської мережі та мережі Інтернет. Ресурси Інтернету широко використовуються у навчальному процесі та при виконанні дипломних та магістерських робіт.

 

5. Питання виховного процесу.

Культурно-виховна робота на геологічному факультеті – цілеспрямована організація і управління процесом розвитку особистості майбутнього геолога. Вона включає в себе систему навчання, позанавчальних заходів, індивідуальної роботи, покликаних формувати світоглядну свідомість та ціннісні орієнтири молоді, передавати їй кращий досвід надбання культури попередніх поколінь, що відповідають потребам самореалізації особи, вимогам життя, актуальним завданням розбудови української державності.

Мета культурно-виховної роботи конкретизується через низку завдань, провідними серед яких є:

- виховання мовної культури, глибоке знання й володіння українською мовою як основою національної самобутності;

- стимулювання потреби у набутті знань і професійної майстерності, вироблення розуміння необхідності праці як основи прогресу, запоруки матеріальних і культурних благ суспільства;

- формування культури взаємин та спілкування між людьми, виховання поваги до людської гідності й честі юнаків та дівчат, почуття відповідальності та взаємоповаги у відносинах між ними;

- прищеплення високої художньо-естетичної культури, розвиток на базі кращих зразків національної та світової культури художніх смаків, естетичних потреб і почуттів;

- вироблення екологічної культури, розуміння необхідності гармонії людини з природою;

- створення умов для розвитку індивідуальних здібностей і таланту молоді, самореалізація особистості;

            Організаційно-методичне забезпечення культурно-виховної роботи виконують наставники академічних груп, студентська рада, студентський профком. Конкретними формами культурно-виховної діяльності викладачів кафедр  є індивідуальна робота із студентами, участь у студентських конференціях, дискусійних клубах, заходи, направлені на самостійну роботу студентів.

 

Тематика дипломних, курсових робіт, практик і баз практик

по підготовці магістрів і спеціалістів за спеціальностю 6.07.07.00, 7.07.07.02,  8.07.07.02. “Геохімія і мінералогія” на геологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка.

На бакалаврському рівні навчання виконуються дві курсові роботи.

Перша курсова робота із дисциплін «Мінералогічний аналіз», «Рудна мінералогія» та «Петрографія кристалічних порід» (за вибором), виконується на протязі третього року навчання бакалаврського рівня.

Робота переважно ґрунтується на матеріалі, самостійному зібраному студентом під час ІІ навчальної практики, або ж, у випадку, якщо студент приймає участь у наукових дослідженнях кафедри, тема і матеріал  для досліджень надаються його науковим керівником. Тільки незначна кількість курсових робіт виконується на стандартних модельних навчальних об’єктах.

Ця курсова робота, в значній мірі, є дослідницькою  і направлена на закріплення знань, отриманих в теоретичних курсах, вироблення у студентів самостійності, навиків первинної обробки мінералого-геохімічних проб і  планування досліджень. 

 

Друга курсова робота із дисциплін «Аналіз геохімічних та мінералого-петрологічних даних» та «Петрографія осадових порід» (за вибором) виконується на четвертому році навчання бакалаврського рівня.

Робота ґрунтується на матеріалі, самостійному зібраному студентом під час  навчально-виробничої практики і направлена на вирішення конкретних задач, які пов’язані із практикою геолого-розвідувальних робіт. У випадку, якщо студент приймає участь у наукових дослідженнях кафедри, тема і матеріал  для досліджень надаються його науковим керівником із обов’язковим збереженням прикладного спрямування роботи. Основною метою роботи є розвиток навиків роботи із науковою літературою та комп’ютерної обробки результатів досліджень, вміння аналізувати поставлену проблему та інтерпретувати отримані результати. Ця курсова робота дозволяє виявити природні схильності студентів до певної спеціалізації чи роду занять в межах вибраної спеціальності, а також їх дослідницьку мотивацію.

Ця курсова робота, в значній мірі, є дослідницькою  і направлена на закріплення знань, отриманих в теоретичних курсах, вироблення у студентів самостійності, навиків первинної обробки мінералого-геохімічних проб і  планування досліджень. 

Аналіз виконаних робіт показує, що відбувається виразна диференціація тематики дипломних робіт залежно від загальної успішності студента. Студенти, що за успішно вчаться, переважно вибирають роботи із виразною дослідницькою спрямованістю. Якість виконання курсових робіт свідчить, що можливість вибору теми сприяє повному виявленню студентом своїх можливостей. Свідченням цього є загальна високий рівень оцінок із цієї курсової роботи – 70 % студентів отримали оцінку «відмінно», 15% – «добре»

 

Курсова робота рівня магістрів та спеціалістів виконується за індивідуальним завданням,  що визначається науковим керівником дипломної або магістерської роботи. Звичайно вона охоплює вузьку проблему теоретичного або експериментального типу із проблематики дипломної або магістерської роботи. Курсова робота виконується у 9 семестрі. Аналіз курсових робіт 2002-2003 навчального року свідчить, що найбільш оптимальним є для магістрів є така тематика курсових робіт, яка сприяє засвоєнню матеріалів дисциплін «Фізико-хімічне моделювання мінералоутворення», «Петрологія» та «Генетична мінералогія», а для спеціалістів - «Рентгенографія мінералів» та «Мінералогія осадових утворень».

Аналіз тем дипломних робіт за останні три роки вказує, що їх тематика вкладається у три основні групи:

1.       Мінералогія та геохімія золоторудних родовищ України

2.       Мінералогія та геохімія осадових утворень

3.       Геохімія навколишнього середовища

Дипломні роботи петрологічного спрямування є рідкісними і кількість їх зменшується із року в рік.

Роботи ґрунтуються на матеріалі, зібраному студентами під час навчальної та виробничої практик, або ж на колекціях мінералогічного музею ім. Є.Лазаренка та дослідницьких збірках кафедри мінералогії. Вони характеризуються детальним аналізом літературних джерел по проблематиці роботи, широким застосуванням інструментальних методів досліджень (рентгеноструктурні, мікрозондові рентгено-спектральні, термометричні) та використанням комп’ютерних баз геохімічних даних.

Аналіз роботи ДЕК у 2003 році виявляє високу якість підготовки спеціалістів та магістрів із спеціальності «Геохімія і мінералогія».

Результати захисту спеціалістів та магістрів наведені в таблиці

 

Магістр

Тема дипломної/магістерської роботи

Бандура Г.Є.

Мінералого-геохімічна характеристика VI рудної зони Берегівського золото-поліметалічного родовища

Кіник Б.А.

Парагенезиси та умови  формування арсенідної мінералізації  Чимерпіль-Савранського рудного району

Костишин Г.І.

Мінералогічні особливості та умови формування XIX рудної зони Мужієвського золото-поліметалічного родовища

Петришин Г.Я.

Онтогенетичні  і фізико-хімічні дослідження умов формування карбонат-кварцових агрегатів золоторудних родовищ чорнолупакових формацій (на прикладі родовищ Сухий Лог та Бобриково)

Орловська С.Р.

Геохімічні особливості манганових руд Бурштинського родовища

Шпилька І.М.

Гідрогеохімічна характеристика підземних приповерхневих і поверхневих вод Східного Приазов’я

 

Всі роботи виконані на високому рівні, добре ілюстровані, характеризуються логічним викладом матеріалу та відображають хороше володіння магістрантами фаховим навиками та знаннями. Варто відмітити широке використання ними комп’ютерних технологій при обробці результатів досліджень та оформленні карт та схем.

 

Теми  дипломних робіт спеціалістів наведені в таблиці

Спеціаліст

Тема дипломної/магістерської роботи

Хомік М.Б.

Мінеральний склад та технологічні особливості золото-кварцових жил Мужієвського родовища

Сень Н.М.

Мінералогія бентонітових глин Ільницького родовища

Манько Б.М.

Мінералогія  пісковиків неогенових молас Передкарпаття (район с. Яблунів)

Юрколова О.

Мінералогія гіпс-ангідритового горизонту тераської світи околиць с.Устечко

Нечай Н.

Мінералого-геохімічна характеристика нерозчинного залишку в солях Солотвинського родовища (Закарпаття)

Малець М.М.

Літологія Бурштинського родовища мангану

Гнатушок Н.О.

Літологія Бурштинського родовища мангану

Подібка Г.І.

Літолого-мінералогічна характеристика прибережних пісків озера Люцимер (Шацькі озера)

Копитчак О.В.

Літолого-мінералогічна характеристика прибережних пісків Північної групи Шацьких озер

Тематика дипломних та магістерських робіт відповідає  сучасному стану наук про Землю та тісно пов’язана із науковими дослідженнями,  що виконуються викладачами випускних кафедр та із геолого-розвідувальними роботами, що виконуються Геологічною службою України. Роботи ґрунтуються на власних мінералого-геохімічних дослідженнях студентів, виконаних в польових умовах під час навчально-виробничих практик і  в лабораторіях геологічного факультету. Логічна витриманість досліджень та викладу результатів, детальних аналіз літературних даних та самостійність висновків свідчать про їх відповідність вимогам вищої школи.

ПРАКТИКИ ТА БАЗ ПРАКТИК

Перша навчальна геологічна практика студентів 1-го курсу геологічного факультету проводиться в межах Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської і Хмельницької областей. Бази практик знаходяться в с. Чинадієво (спорт. табір “Карпати”), м. Вишково (Закарпатська обл.), м. Надвірна (Івано-Франківська обл.), с. Нирків (Тернопільська обл.), с. Оринін (Хмельницька обл.). Маршрут практики охоплює різні геологічні та орогідрографічні елементи західних областей України. Студенти мають можливість ознайомитися з екзогенними і ендогенними геологічними процесами в межах південно-західної околиці Східно-Європейської платформи та Карпатської складчастої системи. Крім того, маршрут практики проходить по унікальних геологічних об’єктах Поділля (Товтрова гряда та стратотипові розрізи палеогену). Практика не має собі аналогів у інших геологічних вузах України.

Друга навчальна геологічна практика з геологічного картування студентів 2-го курсу проводиться в Сколівському районі Львівської області в околицях сіл Верхнє Синьовидне, Гребенів, Зелем’янка. Метою практики є проведення геологічної зйомки масштабу 1:50 000 і опанування студентами методики геологічного картування (польові і камеральні роботи) та складання геологічної карти. Протягом польового періоду проводиться цикл семінарських занять з метою поглибленого ознайомлення студентів з геологічною будовою Українських Карпат. База практики знаходиться в лабораторії польових досліджень геологічного факультету в с. Верхнє Синьовидне.

Третя навчальна практика  виконується з метою засвоєння знань із теоретичних курсів із мінералогічного аналізу, геохімії та петрографії. Полігонами практика є  вулканічні, метаморфічні  та осадові комплекси південно-східної частини Українських Карпат (Чивчинські гори, Покуття, Рахівщина).

Практика магістрів складається із двох частин – навчальної та виробничої. Навчальна практика проводиться на полігонах у Карпатах (район с. Підполоззя Закарпатської області) та Берегівському горбогір’ї (околиці м.Берегово Закарпатської області). Практика направлена на засвоєння методів польових мінералогічних досліджень та мінералогічного картування в рамках поставленого викладачем завдання.

Базами виробничих практик для спеціалістів та магістрів є Львівська та Закарпатська ГРЕ ДГП «Західгеологія», Рівненська ГЕ та Український науково-виробничий центр геохімічних досліджень (м.Київ) ДРГП «Північгеологія», а також науково-дослідні інститути УкрНДГРІ Міністерства екології і природних ресурсів та ІГГГК НАНУ.